Станіслав Собінський (пол. Stanisław Sobiński) (*12 червня 1872, Золочів — † 19 жовтня 1926 Львів) — польський педагог, куратор шкільної освіти на Галичині. Проводив жорстку політику полонізації на українських землях, за що був вбитий бойовиками УВО.

Освіту здобув у Кракові. У 1909–1917 роках працював директором реальної школи у м. Тарнобжег, пізніше отримав посаду у міністерстві духовних справ і освіти у Варшаві. Був засновником курсів для вчителів початкових класів, автором декількох підручників із географії, історії та педагогіки. У останніх роках життя працював куратором шкільної освіти у Львовському воєводстві.

Відзначився як ідеолог і практик жорсткої політики полонізації на західноукраїнських землях. На думку українського історика Зиновія Книша, використовував нечесні методи для адміністративного тиску та закриття українських шкіл. У 1925–1926 роках за його ініціативи у Галичині було закрито близько 2000 україньских народних шкіл. Причиною вбивства Собінського стала неможливість легального вирішення проблеми української освіти за польського панування.

Собінський був убитий пострілом у голову 26 жовтня 1926 року. Замах на Собінського здійснили бойовики УВО Богдан Підгайний (здійснив постріл) і Роман Шухевич (револьвер дав осічку), хоча польською владою були схоплені та засуджені інші невинні люди — Іван Вербицький і Василь Атаманчук.

Похований на полі №1 Личаківського цвинтаря у Львові.