Адольф (Антуан Жозеф) Сакс (фр. Antoine-Joseph (Adolphe) Sax; 6 листопада 1814, Динан,Бельгія — 4 лютого 1894, Париж) — винахідник музичних інструментів, найбільш відомий винаходом саксофона й саксгорнів.

Майстеруванню духових навчився у батька, Жозефа Шарля Сакса, який 1820 року був призначений придворним музикантом і був нагороджений рядом почесних відзнак. 1836 Адольф Сакс емігрував у Францію, а 1842 року відкрив у Парижі фабрику духових інструментів, де одержав широку популярність як винахідник і проектувальник.

Сакс не тільки удосконалював вже відомі духові інструменти, але й зайнявся конструюванням нових інструментів. 1845 року ним були запатентовані саксгорни — мідні духові, що знайшли застосування у духових оркестрах. Найвідомішим винаходом Адольфа Сакса став саксофон, запатентований 1846 року. Саксофон отримав визнання серед провідних композиторів Франції і 1857 він був запрошений викладати саксофон у Паризькій консерваторії. Також Сакс видав ряд посібників гри на цьому інструменті.

Проте Адольфа Сакса постійно переслідували недобросовісні конкуренти, які звинувачували Сакса у плагіаті. Постійні судові витрати розорили Сакса, його фірма по виробництву музичних інструментів збанкрутувала, а багаторічні позови підірвали його здоров'я. Сакс помер у бідності і був похований на кладовищі Монмартра в Парижі.

Адольф Сакс був зображений на банкноті в 200 франків, що був в обігу до введення в Бельгії євро. На звороті цієї банкноти були зображені силуети саксофоністів і силует собору й цитаделі Динана (рідного міста Сакса).

Також на його честь названо астероїд 3534 Сакс.

Література і посилання

• Adolphe Sax, Malou Haine, Bruxelles, 1980
• Sax, Mule & Co, Jean-Pierre Thiollet, Paris, 2004. ISBN 2-914266-03-0
• Adolphe Sax page from Saxgourmet site