Альфред Розенберг

Добавить новую картинку!
Дата народження:
12.01.1893
Дата смерті:
16.10.1946
Додаткові імена:
Alfred Rosenberg, Alfrēds Rozenbergs, Alfred Rosenberg, Alfredas Rozenbergas, А́льфред Эрнст Ро́зенберг
Категорії:
Архітектор, Міністр, Пов'язані в Латвію, Учасник Другої світової війни, Учасник корпорації студента, Член Уряду
Громадянство:
 естонець, німець
Кладовище:
Встановіть кладовищі

    А́льфред Ро́зенберґ (нім. Alfred Rosenberg, *19 січня 1893, Таллінн, Естляндська губернія, Російська імперія — †16 жовтня 1946, Нюрнберг, Баварія, Німеччина) — німецький нацистський лідер. Вважається одним з головних ідеологів німецького нацизму, головні засадничі ідеї якого виклав у праці Міф XX століття (нім. Der Mythus des 20. Jahrhunderts), виданій у 1930. Нюрнберзьким трибуналом визнаний воєнним злочинцем.

    Життєпис

    Народився у Ревелі (тепер Таллінн) у сім'ї балтійських німців. Дитинство та юність провів в Естонії, яка перебувала під владою Російської імперії. Навчався у Московському Імператорському технічному училищі (зараз — Московський державний технічний університет імені Н. Е. Баумана).

    У 1917 — під час революції — втік до Німеччини.

    У 1919 приєднався до новоствореної націонал-соціалістичної партії.

    З 1923 — головний редактор партійного органу «Народний оглядач» (нім. «Völkischer Beobachter»).

    У 1923—1924 очолював партію після арешту її лідерів у зв'язку з невдалим Мюнхенським путчем. Провідний ідеолог нацистського руху: розвинув теорії про расову вищість німців та про необхідність завоювання німцями «життєвого простору» на Сході. У керівництві нацистської партії вважався фахівцем зі справ Східної Європи.

    З 1933 очолював відділ зовнішньої політики нацистської партії.

    Ставлення до України

    Неодноразово висловлювався за створення Української держави.

    17.7.1941 за розпорядженням А. Гітлера очолив міністерство Райху для окупованих районів Сходу (нім. Ostministerium). Політичною метою окупації вважав максимальне послаблення Росії, зокрема шляхом від'єднання частини її територій і передачі їх до нових адміністративних утворень — Білорутенії, Райхскомісаріату України і Донського регіону. Виступав за створення навколо Росії санітарного кордону з буферних держав: України, Білорусі, Центральної Азії, — які залежали б від Райху та одночасно користувалися певним самоврядуванням. Висловлював думки, що у майбутньому Україна мала б стати незалежною державою, союзником Німеччини.

    Першочерговим завданням вважав одержання з України продовольства й сировини, необхідних для ведення воєнних дій у Росії. З економічних мотивів виступав за прихильне ставлення окупаційної адміністрації до українців. Для налагодження ефективних поставок з України Розенберґ радив розпустити колгоспи і наділити селян землею. Вважав недоцільним існування українських політичних партій і наділення їх політичною владою. На думку Розенберґа, українці могли допускатися до участі в самоуврядуванні лише на нижчому і середньому рівнях. У галузі культурної політики виступав за проведення заходів, які б зміцнили національну самосвідомість українців і дозволили б змобілізувати їх для боротьби проти Росії (зокрема, висунув ідею відкриття у Києві українського університету та наполягав на перенесенні столиці райхскомісаріату України з Рівного до Києва).

    Українська політика Розенберґа носила інструментальний характер і переслідувала мету ослабити на тривалий період Росію та забезпечити життєві інтереси Райху на Сході Європи. Політична лінія Розенберґа щодо українців не знайшла підтримки серед нацистського керівництва. Реалізація планів Розенберґа стала цілковито неможливою через жорстоку й брутальну політику щодо українського населення, яку проводив райхскомісар України Е. Кох. На цьому тлі між Розенберґом і Кохом виник гострий конфлікт. У травні 1943 Гітлер повністю підтримав лінію Е. Коха і гостро критикував діяльність Розенберґа та керованого ним міністерства. Розенберґ був засуджений як воєнний злочинець на Нюрнберзькому процесі і страчений (через повішення).

    Джерело: wikipedia.org, news.lv

    Немає місць

      loading...

          Відносини

          Iм'я зв'язокТип відносинДата народженняДата смертіОпис
          1Woldemar Wilhelm RosenbergWoldemar Wilhelm RosenbergБатько06.06.186209.10.1904
          2
          Elfriede Luise Caroline RosenbergМама19.03.186801.03.1893
          3
          Eugen Woldemar Martin RosenbergБрат20.10.188800.00.1929
          4
          Hedwig RosenbergДружина00.00.1925
          5
          Hilda Elfriede RosenbergДружина16.12.189101.02.1928
          6
          Martin RosenbergДед02.11.182029.03.1896
          7
          Johann RosenbergДедушка04.03.1781
          8Hugo  WittrockHugo WittrockДруг07.07.187325.08.1958
          9Friedrich JeckelnFriedrich JeckelnКоллега02.02.189503.02.1946
          10Еріх  КохЕріх КохКоллега, Единомышленник19.06.189612.11.1986
          11Adolf HitlerAdolf HitlerЧлены одной партии, Единомышленник20.04.188930.04.1945
          12Вольфрам  ЗіверсВольфрам ЗіверсЕдиномышленник10.07.190502.06.1948
          13Карл  ГаусгоферКарл ГаусгоферЕдиномышленник27.08.186913.03.1946
          14Макс Ервін  фон Шойбнер-РіхтерМакс Ервін фон Шойбнер-РіхтерЕдиномышленник21.01.188409.11.1923
          15Микола КузнецовМикола КузнецовПротивник27.07.191109.03.1944

          17.08.1918 | Товариство Туле

          Розмістити спогади

          09.11.1923 | Minhenā notiek Alus pučs- Hitlera mēģinājums sagrābt varu

          Alus pučs (vācu: Hitlerputsch — Hitlerpučs, vācu: Hitler-Ludendorff-Putsch — Hitlera-Lūdendorfa pučs) bija Bavārijas labējo spēku neveiksmīgs mēģinājums sagrābt varu Minhenē, kas norisinājās 1923. gadā no 8. novembra vakara līdz 9. novembra pēcpusdienai. Starp puča līderiem bija Nacionālsociālistiskās Vācu Strādnieku partijas līderis Ādolfs Hitlers un ģenerālis Erihs Lūdendorfs.

          Розмістити спогади

          15.12.1942 | W Berlinie powstał kolaboracyjny Armeński Komitet Narodowy

          Armeński Komitet Narodowy (niem. Armenisches Nationalkommittee) – armeńskie kolaboracyjne przedstawicielstwo narodowe w III Rzeszy podczas II wojny światowej.

          Розмістити спогади

          18.02.1943 | Возвращение жителям Балтийских стран земель, отнятых советской властью

          Розмістити спогади

          09.05.1945 | Lielā Tēvijas kara beigas

          Розмістити спогади

          01.10.1946 | Otrais Pasaules karš. Darbu beidz Nirnbergas starptautiskais kara tribunāls

          Розмістити спогади

          16.10.1946 | Vācijā tiek pakārti 10 vācu nacionālsociālistiskās strādnieku partijas vadītāji. Tai skaitā Ribentrops. Molotovs mirst 1986. gadā

          Розмістити спогади

          Ключові слова