Антоній Барнаба Яблоновський
- Дата народження:
- 27.01.1732
- Дата смерті:
- 04.04.1799
- Тривалість життя:
- 67
- Дні з народження:
- 106737
- Роки з народження:
- 292
- Дні після смерті:
- 82199
- Роки після смерті:
- 225
- Додаткові імена:
- Antoni Barnaba Jabłonowski, Антоний Барнаба Яблоновский
- Категорії:
- Дворянин, Політик, Чиновник
- Громадянство:
- поляк
- Кладовище:
- Встановіть кладовищі
Анто́ній Барна́ба Яблоно́вський (пол. Antoni Barnaba Jabłonowski, *27 січня 1732 — †4 квітня 1799) — князь, державний діяч Речі Посполитої (сенатор), військовик, мемуарист, меценат. Кавалер ордену Білого Орла.
Навчався при дворі свого родича Станіслава Лєщиньскі в Люневілі, звідки повернувся додому у 1748. Через погані стосунки з батьком хотів податись до лав армії Прусії, але передумав. 1752 поїхав на трибунал, потім почав домагатись руки Анни Санґушко - доньки маршалка ВКЛ Павла Санґушка. 28.9.1755 був шлюб (весілля). Через рік, після смерті батька, став прихильником двору та суперником Чарторийських; отримав панцерну коругву, староства межиріцьке, сьвецьке. Найприбутковіше - Білоцерківське - мусив уступити маршалку надв кор Є.Мнішеху. 1755 купив у стрия - новогрудського воєв Юзефа Александра - Буське старотсво. 1757 у іншого стрия - брацлавського воєводи Яна Каєтана - купив Чигиринське. Володів містами, селами, зокрема, на Волині (Острозький повіт): Плужне, Кривин, Богушовичі. Також Нижнів, Аннополь (тепер Ганнопіль, Славутський район; раніше Глинники) - назване ім'я дружини, де було вибудовано палац-резиденцію. 1758 купив містечко Киликиїв (сусіднє з волинськими маєтками). З 1774 мав Мощенський ключ на Волині.
Посади: познанський воєвода (з 1760), краківський каштелян (з 1782). Староста межиріцький, буський, сьвецький, чигиринський
1768 — Посол Барської конфедерації у Відні. Брав участь в Великому Сеймі в 1788–1792 і був членом Патріотичної Партії. А.Б.Яблоновський підтримував Конституцію 3-го травня, підтримував справу міст. В липні 1791 урочисто прийняв міське право в Межирічі. 1794 року брав участь в повстанні Тадеуша Костюшка.
Меценат:
- костелу Благовіщення у Більшівцях (виготовлено вівтарі, розписано фресками внутрішні стіни костелу, 15 серпня 1777 р. храм освятив (консекрував) Львівський латинський архиєпископ К.Цешковський як храм Благовіщення).
- будівництво костелу, монастиря отців паулінів у Нижневі (Тлумаччина, фундатор побудови монастиря батько Станіслав Вінцентій Яблоновський)
- палац у Варшаві.
Джерело: wikipedia.org
Немає місць
Немає відносин не встановлено
03.05.1791 | Конституція 3 травня
Конституція Речі Посполитої 3 травня 1791 (офіційно Урядовий закон...) — перша в Європі конституція в сучасному розумінні, ухвалена на Чотирилітньому сеймі в Польщі, встановлювала устрій Речі Посполитій згідно з ідеями Просвітництва; зберігаючи становий устрій, зміцнила виконавчу владу з принципом спадкового престолу; скасувала liberum veto, розширила права міщан, послабила позиції магнатів; скасувала поділ на Корону і Литву. Головними творцями Конституції були король Станіслав Авґуст Понятовський, І. Потоцький, Г. Коллонтай. Конституція втратила чинність після Торговицької конфедерації та збройної інтервенції Росії.
17.04.1794 | Warsaw Uprising
The Warsaw Uprising of 1794 (otherwise the "Warsaw Insurrection"; Polish: insurekcja warszawska) was an armed Polish insurrection by the city's populace early in the Kościuszko Uprising. Supported by the Polish Army, it aimed to throw off Russian control of the Polish capital city. It began April 17, 1794, soon after Tadeusz Kościuszko's victory at Racławice.