Діана Абгар (1859–1937) — вірменська письменниця, дипломат, посол до Японії нетривалої Першої республіки Вірменії у 1918-20 роках. Перша жінка-дипломат у Вірменії і, вірогідно, перша жінка у світі, що займала дипломатичний пост.

Життя

Анаїт Агабек (Агабекян) народилася у Рангуні, Британська Бірма (тепер Янгон, М'янма) 12 жовтня 1859 року. Рідня по батьковій лінії мігрувала в Індію з Персії, по материній — походила з Ширазу, Іран. Наймолодша з семи дітей у сім'ї. Зростала у Калькутті, навчалась у місцевій семінарії. Опанувала англійською, вірменською, хінді. Вийшла заміж за купця Мікаеля Абгара (Абгаряна), сім'я якого також емігрувала з Персії в Індію і володіла торговою компанією. У 1891 році Діана та її чоловік переїхали до Японії, щоб розширити там сімейний бізнес. Мали п'ятьох дітей, двоє з яких рано померли. У похилому віці мала чимало хвороб. Померла 8 липня 1937 року у Йокогамі. Похована на кладовищі для іноземців поруч з чоловіком.

Дипломатична кар'єра

Коли Вірменська республіка здобула незалежність 28 травня 1918 року, вона не була визнаною жодною державою. Однак у 1920 році, завдяки старанням Діани, Японія стала однією з перших країн, що визнали незалежність республіки. Щоб відзначити великий обсяг зробленої нею роботи, 21 липня 1920 року міністром Амо Оганджаняном Діана Абгар була призначена дипломатичним представником і генеральним консулом Першої республіки Вірменія на Далекому Сході. Однак після радянізації Вірменії у 1920-х, її робота припинилась.

Літературний спадок

У Японії Діана Абгар почала писати романи, оповідання та статті, працювала з журналами і газетами «The Japan Advertiser», «The Far East», «The Japan gazette», «Armenia». Писала про вірмен в Османській імперії. На 1920 рік нею було написано дев'ять книг, що стосуються геноциду вірменів. Також писала статті щодо міжнародних відносин, впливу імперіалізму, глобального миру.