Дубравлаг GULAG

Дубравлаг — Дубравне табірне управління з центром в поселенні Явас Зубово-Полянського району Республіки Мордовія. У різний час він також називався Дубравний табір, Особливий табір № 3, Особлаг № 3, Дубравний ВТТ й носив кодову назву ЖХ-385.

Дубравлаг складається з комплексу виправних установ, що на сьогодні входять до складу УФСВН у Республіці Мордовія. З моменту свого створення до 1954р. виконував функції концтабору, оскільки містив відділення особливого режиму, куди радянська влада засилала політв'язнів. У 1960-ті — 1980-ті до складу Дубравлагу входили вже окремі колонії для засуджених за «політичними» статтями.

Історія

25 травня 1931 року було засновано мордовський Темлаг. Наказом № 00219 МВД від 28.02.1948 на базі Темниківського ВТТ та Темниківської дитячої колонії організували концтабір Дубравний (пізніше — Дубравне управління у виконавчих справах з умовною назвою «Установа ЖХ-385»).

У 1954 році його було реорганізовано в ВТТ.

Підпорядковувався ГУЛАГу з 28 лютого 1948р., ГТУ МВС з 28 березня 1953р., ГУЛАГ МВС з 8 лютого 1954р., УВТЛК МВС РСФСР з 10 лютого 1956р.

У січні 2005 року його об'єднують з установою ЖХ-385 та УВН по РМ з утворенням УФСВН у Республіці Мордовія.

Відомі в'язні

• Даніель Юлій Маркович

Українські в'язні

• Бадзьо Юрій Васильович —  український літературознавець, публіцист, громадсько-політичний діяч.
• Доценко Ростислав Іванович (1931-2012) — український перекладач, критик, літературознавець, автор афоризмів, в'язень радянських концтаборів у 1953-1963 рр. (в Мордовії — 1960-1963)
• Йосип Сліпий — Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський
• Кузьменко Галина Андріївна — дружина Нестора Махна
• Сіпко Микола Платонович (роки концтабору: 1946–1956) — полковник Армії УНР
• Левкович Василь Михайлович — (термін 25 років; звільнений 7 грудня 1971) — полковник УПА, командир ВО-2 «Буг»
• Караванський Святослав Йосипович — український мовознавець, поет, журналіст, автор самвидаву.

• Сорока Михайло Михайлович († 16 червня 1971) (український націоналіст, член ОУН, провідником Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях (ЗУЗ)(1934–1936), член Крайового Проводу ОУН (1940). Протягом 34 років був в'язнем радянських таборів, організатором руху спротиву в'язнів «ОУН-Північ»)