Франсуа-Лоран, маркіз д'Арланд (фр. François Laurent, marquis d’Arlandes) (* 26 вересня 1742 — † 1 травня 1809) — французький аристократ, військовик. Разом з Пілатром де Розьє був першим, хто піднявся на повітряній кулі.

Франсуа-Лоран д'Арланд народився у сімейному маєтку неподалік від міста Аннейрон провінції Дофіне. Найстарший з восьми дітей у родині, Франсуа вибрав собі військову кар'єру. Після двадцяти років бездоганної служби, у віці 38 років він вийшов у відставку в званні майора в полку Бурбон. У відставці, у 1780 році в своєму замку він почав займатися вивченням фізики та астрономії, проводив експерименти. З часом маркіз переїхав до Парижу, відвідував салони, де збиралася наукова еліта міста. Завдяки знанням та наполегливості маркіз скоро опинився в оточенні герцога Орлеанського, якого приваблювали наукові досліди. У цей час маркіз підтримував зв'язок із Королівською академією наук, де він, зокрема, зустрівся з Бенджаміном Франкліном, послом Сполучених Штатів, який теж цікавився наукою.

Тим часом у Париж на запрошення короля та Академії наук прибув Жак-Етьєн Монгольф'є, який вже почав перші спроби запустити повітряну кулю. Перший успішний польот повітряної кулі із тваринами на облавку відбувся 19 вересня 1783 року у саду Версальского замку у присутності королівської сім'ї. Серед натовпу, який спостерігав за експеріментами, найчастішими гостями були Франсуа д'Арланд і Жан-Франсуа Пілатр де Розьє. Коштом королівської казни Етьєн побудував нову повітряну кулю, яка мала підняти дві людини, але спочатку в якості пасажирів пропонувалося використовувати засуджених на смерть злочинців. На думку Монгольф'є ця честь мусила належати іншим і він погодився дозовлити Пілатру де Розьє і маркізу д'Арланду бути першими у повітряній кулі. Під час першого польоту прив'язаної до землі кулі на відстань усього лише 100 метрів брав участь і маркіз д'Арланд. Подальші експерименти зіткнулися із складнощами, оскільки для вільного польоту був потрібен дозвіл короля. Людовик XVI відмовлявся дозволити дворянам ризикувати своїм життям і лише за клопотанням д'Арланда, який залучив до цієї справи впливову герцогиню де Поліньяк та саму королеву Марію Антуанетту, король дозволив провести перший вільний політ повітряної кулі. У п'ятницю, 21 листопада 1783 року відбувся запуск кулі і після двадцяти п'яти хвилин цього історичного польоту маркіз д'Арланд і Пілатр де Роз'є небезпечно приземлилися на пагорбі між двома млинами, на місці теперішнього XIII округу Парижа.

Друга спроба злітіти у монгольф'єрі у 1784 році закінчилася невдачею — повітряна куля загорілася ще на землі. Після цієї невдачі маркіз д'Арланд залишив подальші випробування і усамітнився у своєму родовому маєтку. Після революції маркіза позбавили державної пенсії і від нестачі грошей він був вимушений закласти навіть родовий замок. Франсуа д'Арланд помер у бідноті та забутті 1 травня 1809 року і був похований у родовому склепі. Через декілька років по смерті його могила зникла.