Хосе́ Хуліа́н Марті-і-Пе́рес (ісп. José Julián Martí y Pérez; 28 січня 1853 — 19 травня 1895) — кубинський поет, письменник, публіцист і революціонер, лідер визвольного руху Куби від Іспанії. На батьківщині його вважають національним героєм, якого називають «Апостолом незалежності». У літературних колах він відомий як батько модернізму.

Біографія

Хосе Марті, син Маріано Марті із Валенсії і Леонор Перес Кабрера із Тенеріфе (Канарскі острови), народився 28 січня 1853 рік в Гавані. Коли Марті було чотири роки, сім'я перебралася у Валенсію, але за два роки повернулася назад на Кубу, де він отримав початкову освіту в школі в районі Санта-Клара. У 1865 році Хосе вступив до училища, директор якого, Рафаель Марея де Мендіве, значно вплинув на формування його політичної філософії. Дізнавшись із новин про вбивство Авраама Лінкольна, Хосе та інші учні влаштували траур на знак поваги до заслуг президента США у викоріненні рабства.

У 15 років Хосе Марті уже опублікував декілька власних поем, а в 16 — заснував народно-патріотичну газету «La patria libre» («Вільна Батьківщина»).

Під час революційного повстання, що спалахнуло на Кубі у 1868 рік (так званої Десятилітньої війни — першої з трьох, що велися за незалежність Куби від Іспанії), він відкрито симпатизував повсталим, за що був засуджений на 6 місяців до каторжних робіт в каменоломнях «Сан Ласаро», провів деякий час на острові ув'язнених Пінос, а в 1871 рік бул депортований в Іспанію. Там він продовжив свою освіту і літературну роботу, отримав вчений ступінь в галузі літератури, права і філософії, які вивчав у Мадридському університеті. Перша публіцистична брошура Марті — «Політична тюрма на Кубі» — про в'язнів каторжних тюрем була опублікована саме в Мадриді. У 1874 році Марті одержав звання магістра гуманітарних наук у ступінь з юриспруденції в Університеті Сарагоси.

Кілька наступних років він провів у Франції, Мексиці, Гватемалі і Венесуелі. Повернувшись на Кубу у 1879 році, брав участь у підготовці повстання проти іспанської колоніальної адміністрації, за що був знову висланий до Іспанії.

У 1880—1895 роках знаходився в США, де бул кореспондентом латиноамериканських газет, писав статті, книги і займався викладацькою діяльністю. Розгорнув активну роботу з підготовки нового повстання на Кубі. Із розрізнених громадських організацій Марті створив Кубинську революційну партію (КРП, 1892), що об'єднала представників різних соціальних прошарків і відіграла вирішальну роль в організації національно-визвольного повстання 24 лютого 1895 рік повстання на Кубі. Центральним друкованим органом КРП була заснована Марті газета «Pátria» («Вітчизна»).

У квітні 1895 року Марті повернувся на Кубу для безпосередньої участі у повстанні; через місяць загинув у бою з іспанськими військами поблизу Дос Ріоса, недалеко від місця сходження річок Контрамаестре і Кауто. Його тіло потрапило до рук іспанців, ті його поховали, але незабаром ексгумували. За життя Хосе Марті виступав не тільки проти іспанського володарювання, а й проти загрози експансіонізму США на Кубу; його побоювання втілилися в життя, коли після його смерті острів було окуповано американськими військами у 1898 році.

Інтерес до Росії

Хосе Марті цікавився російською культурою і соціальними подіями в Росії, вивчав поезію Пушкіна, про якого написав:

Пушкин воистину поэт России, этой гордой и почти неизвестной страны… народ, который он пробудил, стал действительно народом

Цікаві факти

• У 1925 році в Гавані було Відкрито Дім - музей Хосе Марті.
• 30 червня 1951 році (ще під час правління президента Карлоса Пріо) на кладовищі Санта-Іфігенія (Сантьяго-де-Куба) було урочисто відкрито мавзолей Хосе Марті. 24-метрова будівля мавзолею — одне з найпопулярніших Шаблон:Нет АІ місць Куби. Кожні півгодини біля його підніжжя відбувається зміна караулу
• У 1962 році в Москві на вул. Спиридонівка, 28 встановлено пам'ятник Хосе Марті роботи скульптора П. Є. Шапіро(55°45′43″ пн. ш. 37°35′29″ сх. д.).
• 22 березня 2015 році бюст Хосе Марті, подарований посольством Республіки Куба в Росії, встановлено в калузькому етнографічному парку-музеї «Етносвіт».(55°14′33″ пн. ш. 36°25′39″ сх. д.)
• Хосе Марті традиційно зображається, за всіх грошових реформа, на купюрі номіналом 1 кубинський песо незалежно від того, проамериканський був при цьому режим Батісти чи комуністичний Фіделя Кастро.
• В Конституції Куби ідеї Хосе Марті закріплені як керівна ідеологічна основа держави поряд з марксистсько-ленінскою философією<ref>
• На честь Хосе Марті названо кратер на Меркурії.
• Марті зображений на поштовій марці Угорщини 1973 року.

Цитати

• Батькіщина — це вівтар, не п'єдестал (ісп. La patria es ara y no pedestal) (тобто Батьківщині треба приносити жертви, як і на вівтарі, а не тільки чекати від неї нагород, як на п'єдесталі).
• Вся слава світу вміщується в зернятку кукурудзи (цитата з листа генералу Антоніо Масео, іспанською звучить так:Yo no trabajo por mi fama, puesto que toda la del mundo cabe en un grano maíz; Фідель Кастро в інтерв'ю телеканалу РТР у 2000 році  сказав, що весь час носить листочок з цією цитатою в кишені гімнастерки)