Наталія Георгіївна Гундарева (рос. Наталья Георгиевна Гундарева; 28 серпня 1948, Москва, РРФСР — 15 травня 2005, Москва, Росія) — радянська і російська акторка театру і кіно.

Народилася в сім'ї інженерів-будівельників. Батьки з дитинства вчили доньку любити театр, кіно, мистецтво взагалі. Якось Наталя потрапила на спектакль МХАТу «Синій птах», який настільки вразив дівчину, що вона опісля скаже: «Я не знала — йти мені підлогою в театрі чи летіти». Але, незважаючи на любов до театру, актрисою вона ставати не збиралась.

У 1967 вступила на підготовчі курси Московського інженеро-будівельного інституту, вже почала успішно складати іспити, але несподівано для всіх забрала документи і пішла в театральний. Добре, що мама тоді поїхала у відпустку. Наталя подала документи до Щукінського училища і незабаром була зарахована на курс, яким мав керувати Катін-Ярцев.

В 1971 році закінчила курс Юрія Васильовича Катіна-Ярцева в Щукінському училищі (училася разом з Костянтином Райкіним, Юрієм Богатирьовим, Наталією Варлей). З 1971 року працювала в Театрі імені В. Маяковського. Першою значною роллю Наталії Гундарєвої стала роль Липочки (спектакль «Банкрут» по п'єсі О. М. Островського «Свої люди — розрахуємось», 1974). У кіно Наталія Гундарева почала зніматися ще з 1966 року. Але дійсним дебютом акторки варто вважати 1972 рік, коли вона зіграла головну роль у мелодрамі Віталія Мельникова «Привіт і бувай!».

У липні 2001 перенесла інсульт.

В 2002 у рамках акції «В ім'я здоров'я» вона допомагала багатьом акторам пройти курс лікування.

Похована на Троєкурівському цвинтарі у Москві.

Вибрана фільмографія

• «Відпустка у вересні» — Валерія,
• «Труфальдіно із Бергамо» — Смеральдіна,
• «Осінній марафон» — Ніна Євлампієвна Бузикіна
• «Солодка жінка» — Анна
• «Замовте слово за нещасного гусара» — Зі-Зі
• «Самотнім надається гуртожиток» — Віра
• «Петербурзькі таємниці» — княгиня Тетяна Львівна Шадурська

• «Подвиг Одеси» (1985, тітка Груня),
• «Обранець долі».