Попов Олег Костянтинович (31 липня 1930, село Вирубово Московської області — 2 листопада 2016, Ростов-на-Дону) — радянський, після еміграції в 1991 німецький клоун, народний артист СРСР (1969).

Вважається одним з найбидатніших клоунів світу ХХ століття, поряд с такими як швейцарець Ґрокк (Grock, 1880-1953) та іспанець Чарлі Рівель (Charlie Rivel, 1896-1983). Сценічні псевдоніми: радянського часу — «соняний клоун», в еміграції — «щасливий Ганс».

Біографія

Олег Костянтинович Попов з'явився на світ 31 липня 1930 у підмосковному містечку Вирубово. Батько, Костянтин Попов, працював на часовому заводі, мати, Марія Михайлівна заробляла копійки працюючі ретушеркою картин. Олег був єдиною дитиною в сім'ї, в якій за спогадми артиста панували злидні і голод. Через місяць сім'я переїхала до Москви і оселилася в багатосімейній комунальній квартирі в районі стадіону «Динамо».

В 1937 батько потрапив під каток сталінського терору і зник без сліда. Це лишило незагойливу рану в душі Олега на все життя. Через це Попов потім ніколи не вступав в КПРС, як його туди ні звала радянська влада.

В 1943 році у Олег почав працювати учнем слюсаря на поліграфічному комбінаті «Правда». У наступному, 1944 році р., займаючись у гуртку акробатики Палацу спорту «Крила Рад», він познайомився зі студентами циркового училища, побував на їх репетиціях. У цьому ж році Олег поступає в Державне училище циркового мистецтва, яке закінчує в 1950 р. за фахом ексцентрик на дроті.

Почав свою кар'єру еквілібристом, виступаючи з номером «Ексцентрик на вільному дроті». В 1951 р., дебютував як клоун в Саратовському цирку. Остаточно утвердився в цьому амплуа в Молодіжному цирковому колективі (1951–1953 рр.). Створив артистичний образ «Сонячного клоуна» — безжурного хлопчини з копицею русявого волосся в нарочито широких смугастих штанях і картатій кепці. У своїх виступах використовував такі прийоми як еквілібристика, акробатика, жонглювання, пародіювання циркових номерів, але головне місце в його виступах займали антре, вирішені засобами буфонади і ексцентрики. Серед найкращих реприз Олега Попова — «Кухар», «Свисток», «Промінь».

Учасник багатьох телевізійних передач, часто знімався в кіно, виступав як режисер циркових вистав. Артист брав участь у перших гастролях радянського цирку в країнах Західної Європи. Ці поїздки принесли йому світову славу.

В 1991 емігрував до Німеччині, виступав під сценічним псевдонімом «Щасливий Ганс» (нім. Hans im Glück — персонаж казок братів Грімм).

В 1997 році російський уряд запросив актора повернутися до Росії, але актор відмовився. Він вважав себе ображеним і приниженим російською державою, яка за всі його досягнення за життя призначила йому державну пенсію в перерахунку на євро €80.

В 2008 р. взяв участь у підготовці видання книги «Автограф століття».

Помер 2 листопада 2016 під час гастролей в Ростові-на-Дону, сидячі ввечері після вистави перед телевізором.

Приватне життя

• перша дружина - Олександра Іллінічна Попова (1932—1990), скрипалька циркового оркестру. Були в шлюбі з 1952 до смерті Олександри від раку.
  • дочка Ольга
• друга дружина — Габріела Леман (Gabriela Lehmann, на 32 роки молодше артиста), познайомилися в 1991 під час циркової вистави і в вересні 1992 одружилися в місті Бреда (Нідерланди).

Цікаві факти

Одна з перших персоніфікованих радянських ляльок — Олег Попов (лялька).

Фільмографія

1. 1976 — Мама — Ведмідь