Успенський Олександр Іванович (1902-1940) — радянський державний діяч, народний комісар внутрішніх справ УРСР.

Народився 1902 року в селі Верхній Суходіл Алексінського повіту Тульської губернії в сім'ї лісового сторожа.

• Початкове училище у Верхньому Сухо­долі
• Тульське двокласне та духовне училище (закінчив 2 класи).

До 1917 — працював у приватному магазині в Тулі. У 1917 — повернувся до рідного села. В лютому 1918 — був обраний секретарем Суходольського волосного комітету бідноти, а згодом призначений завідувачем відділом друку у Верхньому Суходолі. З травня 1919 — начальник Алексінської районної міліції. У серпні 1920 — перейшов на роботу в органи ВЧК, обіймав посади таємного уповноваженого, начальника інформації політбюро Алексінського повіту. З 1923 — начальник економічного відділення Тульського губвідділу ГНУ. У березні 1927 — призначений начальником Економічного відділу (ЕКВ) 1111 ОДПУ по Уралу (Свердловськ). У вересні 1931 — переведений до Москви на посаду начальника ЕКВ 1111 ОДПУ по Московській області та помічника повноважного представ­ника ОДПУ по цій області. Згодом — заступник начальника УНКВС по Московській області, заступник коменданта Московського Кремля з внутріш­ньої охорони. У лютому 1936 — січні 1938 — заступник начальника УНКВС по Західносибірському краю (Новосибірськ), начальник УНКВС по Оренбурзькій області. З 25 січня 1938 — 14 листопада 1938 — нарком внутрішніх справ УРСР. З 18.06.1938 — 26.12.1938 — член ЦК КП(б) України. З 18.06.1938 — 26.12.1938 — член Політичного бюро ЦК КП(б) України.

26 червня 1938 року був обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання від Славутської виборчої округи Кам'янець-Подільської області.

У листопаді 1938 — побоюючись арешту, імітував самогубство та перейшов на нелегальне становище. У квітні 1939 — був заарештований у м. Міасі Челябінської області. У 1940 — засуджений на смерть. Розстріляний у Москві. Не реабілітований.

Комісар державної безпеки 3-го рангу (1938).

Нагороди

• орден Червоного Прапора № 21217/20217 (1930)
• орден Леніна (1937)