Ольга Іванівна Скороходова (* 31 липня (18 липня за старим стилем) 1914, с. Білозерка, Херсонщина — †1982) — радянський педагог, вчений-дефектолог, автор ряду наукових та літературних праць, які створені нею при повній відсутності зору і слуху.

Народилася в с. Білозерка, Херсонщина в сім'ї селянина Івана Олексійовича та Марії Олексіївни Скороход (Актовий запис про народження, ДАХО, фонд 137, опис 140, справа 159, стор. 108, зворот.).У віці 5 років захворіла на менінгіт, повністю втратила зір і почала поступово втрачати слух. Приблизно до 11-13 років чула гучну мову на праве вухо, але до 14 років повністю оглохла. З 1922 по 1924 — виховувалась в Одеській школі сліпих. З 1925 по 1941 — Харківська школа для сліпоглухонімих. Вищу освіту здобула самостійно.

з 1944 у Москві, з 1961 — кандидат педагогічних наук і старший науковий співробітник Інституту Дефектології Академії Педагогічних Наук СРСР.

Вела роботу з виховання та навчання сліпоглухонімих дітей.

Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.

Твори

• Перша книга «Як я сприймаю навколишній світ» (1947)
• Друга книга «Як я сприймаю й уявляю навколишній світ» (1956), відзначена премією Ушинського.
• Гол. твір «Як я сприймаю, уявляю та розумію навколишній світ» (1972), присуджена Перша премія Академії педагогічних наук.