Рональд Рейган

Добавить новую картинку!
Дата народження:
06.02.1911
Дата смерті:
05.06.2004
Тривалість життя:
93
Дні з народження:
41326
Роки з народження:
113
Дні після смерті:
7237
Роки після смерті:
19
Додаткові імена:
Ronald Reagan, Ronald Reagan, Ronald Wilson Reagan, Ronalds Reigans, Ronalds Vilsons Reigans, Рональд Рейган, Рональд Уилсон Рейган, Ronaldas Reiganas
Категорії:
Aктор, Політик, Президент, громадський діяч
Громадянство:
 американець
Кладовище:
Pierce Brothers Westwood Village Memorial Park Cemetery

Рональд Вілсон Рейган (англ. Ronald Wilson Reagan; нар. 6 лютого 1911, Тампіко, Іллінойс — † 5 червня 2004, Лос-Анжелес) — 40-ий Президент США (1981–1989) від Республіканської партії, 33-й губернатор Каліфорнії (1967–1975).

Дитинство і перші роботи

Народився Рональд 6 лютого 1911 в місті Тампіко, штат Іллінойс. Батько — Джон Едвард Рейган, мати — Неллі Вілсон Рейган. Батько Рейгана був ірландського католицького походження, а його мати мала шотландсько-англійських предків. У Рональда був також старший брат — Нейл «Мун» (1908–1996), що став менеджером у рекламному бізнесі. Через безпробудне пияцтво батька сім'я ледь зводила кінці з кінцями, і вдосталь надивившись на батька-алкоголіка, майбутній президент до кінця днів вживав спиртне зрідка, лише на офіційних прийомах.

Сім'я Рейганів деякий час переїжджала в різні міста штату Іллінойс, включаючи Монмаут, Гейлсбург і Чикаго. У кінцевому рахунку 1919 року вони повернулися в Тампіко. А 1920 року переїхали в місто Діксон, де він і пішов у середню школу, у якій виявляв інтерес до акторського мистецтва, спорту і розвивав навички оповідача. Часті переїзди з місця на місце примушували Рональда міняти школи, і щоразу йому як новачкові доводилося долати насторожену недовіру однокласників. Справи пішли на лад тільки 1924 року, після успішної гри Рональда у футбольній команді Діксона. Однак найбільшого визнання в оточенні він домігся, працюючи на своїй першій роботі в якості рятувальника в Лоуелл-Парк. За 7 сезонів, починаючи з 1926 року, згідно з популярною легендою, ним було врятовано 77 осіб, що тонули.

1928 року він закінчив середню школу в Діксоні і поступив до коледжу міста Юрека на факультет економіки і соціології. Правда, там, як і в школі, він аж ніяк не відзначався в науках. Коли через роки студенти запитали його, яка користь у тому, щоб бути президентом, він відповів: «Я міг віддати ФБР наказ суворо засекретити мої шкільні оцінки». У той же час він намагався брати активну участь у громадському житті, був членом студентського братства Тау Каппа Епсілон і з часом навіть очолив організацію студентського самоврядування. Також він активно займався спортом, включаючи американський футбол.

Автор книги «Бог і Рональд Рейган» (англ. God and Ronald Reagan), пише, що Рейган був дуже релігійним і мав сильну віру в доброту людини. Ця віра виходила від його матері Неллі та протестантської церкви «Учні Христа», парафіянином якої він став 1922 року.

З дитячих років Рональд мріяв про сценічну кар'єру, але оскільки від Діксона до Голлівуду шлях не близький, він вирішив спробувати себе на радіо. Після закінчення коледжу 1932 року, Рейган переїхав до штату Айова, де працював на багатьох маленьких радіостанціях.

Акторська кар'єра, служба в армії

У 1930-их роках Рональд Рейган переїхав до Лос-Анджелеса, де розпочав кар'єру актора. Його кінодоробок є доволі солідним — він виконав ролі у 77 телевізійних та художніх фільмах. Однак це були переважно фільми класу «Б», у яких Рейган виконував друго­планові ролі ковбоїв або палких коханців. Його монологи в цих фільмах обмежувалися тими ж короткими фразами, які потім стали його «фірмовим знаком» у часи президентства. Сам Рейган вважав своїм найкращим фільмом «Королівський порядок» (1942), хоча кінокритики виділяють декілька інших стрічок, які мали хоч якусь артистичну вартість або успіх у глядачів. Зокрема, це фільм «Убивці» (1946), в якому він знявся поруч із великими голлівудськими зірками Лі Марвіном та Енджі Дікінсон. Рейган уже тоді приятелював із першими зірками Голлівуду, його шанували, тому обрали головою профспілки голлівудських акторів (що стало згодом стартом політичної кар'єри), членом Американської кіноакадемії, його зірка є на «Алеї слави» в Голлівуді.

29 квітня 1937 року, після проходження 14-ти заочних військових курсів, Рейган був включений до лав армійського резерву як рядовий В-класу 322-ого кавалерійського полку в Де-Мойні (Айова). 25 травня 1937 року йому було присвоєно чин другого лейтенанта кавалерійського офіцерського Резервного Корпусу. 1941 року вступив добровольцем до армії, але оскільки медична комісія встановила, що Рейган має поганий зір, то його участь у війні обмежилася зйомками навчальних та патріотичних художніх фільмів для підйому духу армії, відтак військовою службою Рейгана стала фактично кіноробота в Голлівуді.

Початок політичної кар'єри

Початок політичної кар'єри Рональда Рейгана пов'язують ще з голлівудським етапом його життя а також з подальшою роботою представником корпорації General Electric. Спочатку Рейган був членом Демократичної партії США, але 1962 року перейшов до Республіканської.

1964 року на партійній конвенції Рональд Рейган виголосив свою знамениту промову «Час обирати» (англ. A Time for Choosing) на підтримку республіканського кандидата в президенти Баррі Голдуотера, після чого йому було запропоновано виставити свою кандидатуру на пост губернатора Каліфорнії, на яких він перемагав 1966 та 1970 року.

1968 та 1976 року Рейган двічі виставляв свою кандидатуру в президенти США на первинних виборах від Республіканської партії, але обидва рази програв. 1976 року Рейган кинув виклик чинному президенту Джеральду Форду. Стратегія полягала в перемозі на кількох первинних виборах, завдяки завчасному старту кампанії Форда. Розуміючи, що в партії зараз сильно відчувається вплив поміркованого крила, Рейган вибрав помірно налаштованого республіканця сенатора Річарда Швайкера як свого кандидата у віце-президенти.

Лише з третьої спроби, 1980 року Рональду Рейгану вдалося виграти первинні партійні вибори і стати кандидатом у президенти від Республіканської партії на виборах, на яких він переміг кандидата від Демократичної партії, чинного президента Джиммі Картера, перемігши в 44 штатах, зібравши 489 голосів вибірників, Картер же переміг у 6 штатах, зібравши 49 голосів вибірників, таким чином Рейган у січні 1981 року вступив на посаду Президента США.

На президентському посту

На початку свого першого терміну, 30 березня 1981, пережив спробу замаху. На посту президента висунув ряд нових політичних і економічних ініціатив. Як і під час перебування на посту губернатора, президент Рейган дотримувався стратегії найменшого втручання уряду в регулювання економіки, скорочення державних витрат, зниження податків, контролю над інфляцією (подібна економічна політика пізніше отримала назву «Рейганоміка»).

Перший термін ознаменувався безпрецедентним тиском на Радянський Союз, шляхом розміщення ядерного арсеналу в країнах Західної Європи. 1983 року Рейган в своїй промові проголосив СРСР «імперією зла», відмовився від політики розрядки, що виразилося в прямій конфронтації з комунізмом, гонкою озброєнь і підтримкою антикомуністичних рухів в усьому світі.

Його адміністрація доклала величезних зусиль для ліквідації Сандіністського режиму в Нікарагуа. Зброя, гроші та інструктаж надавалися людям, які боролися з урядом «Контрас», а навчені ЦРУ «командос» ставили міни в нікарагуанських портах, що призвело до підриву кількох радянських торгових суден.

У жовтні 1983 Рейган віддав наказ здійснити збройне вторгнення в Гренаду. Здійснювалася активна масована підтримка сил опозиції, що діяли проти контингенту радянських військ в республіці Афганістан.

У березні 1983 року Рональдом була оголошена довгострокова і широкомасштабна програма по досягненню військової переваги в космічному просторі (так звана Стратегічна оборонна ініціатива, або програма «Зоряних воєн»), що мала своєю метою максимально економічно ослабити СРСР.

У ході президентської кампанії 1984 Рейган запустив ефективну телеінформаційну кампанію «Ранок в Америці» і на президентських виборах 1984 року отримав значну перемогу над кандидатом від Демократичної партії Волтером Мондейла, отримавши 525 з 538 голосів вибірників і поступившись лише в рідному штаті Мондейла і в окрузі Колумбія.

Другий термін президентства був відзначений значними кроками вперед до закінчення холодної війни, хоча в період з 1985 по 1986 роки радянсько-американські відносини пережили масу шпигунських скандалів. Рейган провів кілька зустрічей (перша — в Рейк'явіку, в жовтні 1986-го), вступивши в переговори з генеральним секретарем ЦК КПРС Михайлом Горбачовим, що призвело до підписання 1987 року Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності між СРСР і США. Пізніше лідери двох країн провели переговори про скорочення ядерного арсеналу.

У квітні 1986 Рейган віддав наказ про нанесення авіаударів по Лівії.

У ході епідемії СНІДу, яка розгорілася в США в середині 80-х років, уряд Рейгана через ЗМІ вів пропагандистсько-просвітницьку роботу серед молоді. Президентська адміністрація виявилася замішаною в безлічі скандалів, найбільшим з яких стала справа «Іран-контрас». Щоправда, цей скандал майже не позначився на рейтингу довіри виборців США. 1986 року відбулося обвальне падіння цін на нафту, що економісти пов'язують із зовнішньою політикою Рейгана.

Після президентства

Рейган залишив посаду 1989 року по завершенню другого терміна. Його наступником став Джордж Буш-старший, який був віце-президентом під час обох термінів Рейгана.

1994 року Рейгану поставили діагноз — хвороба Альцгеймера. 1995 року нагороджений дипломом «Хранитель Вогню» від Центру політики безпеки США.

Рейган помер 5 червня 2004 в Лос-Анджелесі у віці 93 років.

Особисте життя

Рональда Рейгана завжди шанували за серйозне ставлення до родинного життя.

1940 року він, тоді актор, одружився з Джейн Вайман, і невдовзі в них з'явилася донька Морін. 1941 року подружжя всиновило хлопчика Майкла. Цей шлюб розпався 1948 року.

1952 року Рейган одружився вдруге — з Ненсі Девіс. У цьо­му шлюбі народилися син Рон і донька Патті.

Рекорди Рональда Рейгана

1. Був першим і залишається єдиним президентом США, який був членом профспілки і навіть очолював її: голлівудська Гільдія кіноакторів, президентом (главою) якої він був у 1947–1952 та 1959–1960 роках;

2. 11 жовтня 2001 року побив рекорд одного зі своїх попередників Джона Адамса і став найстарішим з усіх екс-президентів США. Помер у віці 93 років і 120 днів. Щоправда, пізніше цей рекорд побив на 45 днів екс-президент Джеральд Форд, який досі тримає пальму першості як такий, що прожив найдовше з усіх президентів США.

3. Залишається найстарішим з усіх американських президентів за віком вступу на посаду (69 років) та залишення її (77 років).

4. Був першим президентом США, починаючи з 1840 року, який подолав так званий «нульовий чинник». Усі його попередники, обрані президентами в роки, нумерація яких закінчувалася на нуль, померли під час президентського терміну.

5. Єдиний із президентів США, який знявся в комерційній рекламі (чоловічих сорочок).

6. Перший з американських екс-президентів, який помер у XXI столітті.

7. Є рекордсменом серед усіх американських президентів: під час виборчої кампанії 1984 року набрав 525 із 538 електоральних голосів (голосів виборців), перемігши при цьому головних противників Джиммі Картера та Уолтера Мондейла в 49 із 50 штатів.

8. Єдиний президент США, який розлучався, а першою леді стала його друга дружина.

9. Був не лише єдиним президентом з акторським минулим, а й також єдиним, хто виступав у Лас-Вегасі в ролі коміка (впродовж двох тижнів 1954 року в готелі «Ласт Фронтір»).

Вшанування пам'яті

  • Його зірка є на «Алеї слави» в Голлівуді. Таким чином, Рональда Рейгана вшановано, як актора.
  • На честь нього названий Національний Аеропорт імені Рональда Рейгана у Вашингтоні.
  • Також на честь нього названий Авіаносець "Рональд Рейган".
  • У 2005 році був відкритий пам'ятник Рональду Рейгану у Будапешті.
  • 23 листопада 2011 року був відкритий пам'ятник Рональду Рейгану у Тбілісі.
  • 14 липня 2012 року був відкритий пам'ятник Рональду Рейгану та Іоанну Павлу ІІ у Ґданську.

 

Джерело: wikipedia.org

Немає місць

    loading...

        Відносини

        Iм'я зв'язокТип відносинДата народженняДата смертіОпис
        1Maureen ReaganMaureen ReaganДочка04.01.194108.08.2001
        2Ненсі РейганНенсі РейганДружина06.07.192106.03.2016
        3Джейн ВайманДжейн ВайманДружина05.01.191710.09.2007
        4Piper LauriePiper LaurieПартнер22.01.193214.10.2023

        29.10.1929 | Black Monday, a day in the Wall Street

        Black Monday, a day in the Wall Street Crash of 1929, which also saw major stock market upheaval.

        Розмістити спогади

        01.11.1955 | Beginning of Vietnam War

        Розмістити спогади

        21.09.1964 | Malta ieguva neatkarību no Lielbritānijas

        Maltas vēsture ir ļoti sena. Vecākās apmetnes tiek datētas ar vismaz 5200.g.p.m.ē.

        Розмістити спогади

        13.08.1976 | Міжнародний день шульг

        Розмістити спогади

        25.05.1977 | Star Wars

        Розмістити спогади

        04.11.1980 | ASV Prezidenta amatā tiek ievēlēts Ronalds Reigans

        Розмістити спогади

        20.01.1981 | Ronalds Vilsons Reigans kļūst par ASV 40. Prezidentu

        Розмістити спогади

        30.03.1981 | Atentāta mēģinājums pret ASV Prezidentu Ronaldu Reiganu

        Розмістити спогади

        11.12.1981 | El Mozote massacre: Armed forces in El Salvador kill an estimated 900 civilians in an anti-guerrilla campaign

        El Mozote massacre: Armed forces in El Salvador kill an estimated 900 civilians in an anti-guerrilla campaign during the Salvadoran Civil War.

        Розмістити спогади

        13.12.1981 | Vojcehs Jaruzeļskis Polijā pasludina karastāvokli

        Kara stāvoklis Polijā (Stan wojenny w Polsce 1981-1983) ilga no 1981. gada 13. decembra līdz 1983. gada 22. jūlijam

        Розмістити спогади

        26.12.1982 | Time Magazine pirmo reizi nomināciju "Man of the Year" (gada cilvēks) piešķīra personālajam datoram

        ASV žurnāls Time Magazine pirmo reizi nomināciju "Man of the Year" (gada cilvēks) piešķīra nevis dzīvam cilvēkam, bet gan personālajam datoram

        Розмістити спогади

        23.03.1983 | ASV paziņo par Stratēģiskās aizsardzības iniciatīvu

        Розмістити спогади

        26.09.1983 | Pulkvedis S. Petrovs novērš kodolkaru, kad PSRS datorsistēma kļūdaini ziņo par ASV uzbrukumu

        Розмістити спогади

        06.11.1984 | ASV Prezidenta amatā tiek atkārtoti ievēlēts Ronalds Reigans

        Розмістити спогади

        23.09.1986 | Начал свою голодовку у Белого дома американский учёный-астрофизик Чарльз Хайдер

        Программа "Время" рассказывала где-то полгода о продолжающейся голодовке. Многие верили. Для многих это стало началом собственной перестройки - можно ли верить главной передаче новостей?

        Розмістити спогади

        12.06.1987 | US President Ronald Reagan challenged Mikhail Gorbachev to tear down the Berlin Wall in Berlin

        Розмістити спогади

        08.12.1987 | Reagan and Gorbachev signed a treaty to roll back their nuclear powers

        Розмістити спогади

        03.07.1988 | US military shoots down passenger plane - Iran Air Flight 655

        Розмістити спогади

        27.10.1988 | Ronald Reagan decides to tear down the new U.S. Embassy in Moscow because of Soviet listening devices in the building structure

        Розмістити спогади

        14.02.1989 | Startē pirmais no 24 2. grupas GPS pavadoņiem- USA 35

        Globālā pozicionēšanas sistēma, GPS (angļu: Global Positioning System) - ASV pavadoņu navigācijas sistēma. Navigācijas pavadoņi pārraida radio signālus, kurus uztver GPS uztvērēji, lai noteiktu objekta atrašanās vietu, pārvietošanās ātrumu un virzienu.

        Розмістити спогади

        15.02.1989 | Withdrawal of Soviet occupation forces from Afganistan finished

        After ten years of Soviet war in Afganistan, withdrawal of Soviet forces was finished. Soviets lost 14,453 soldiers killed, 53,753 Wounded 265 Missing in this war. Afgan loses solders ~18,000(soviet side), 75,000-90,000 (mojahedin side). Civilians - 850,000–1,500,000 killed, 5 million refugees outside of Afghanistan, 2 million internally displaced persons. Around 3 million Afghans wounded (mostly civilians)

        Розмістити спогади

        04.11.1989 | Vācu atmoda. Pēc pāris dienām mūris drūp

        Masu demonstrācija par demokrātiju. 500,000 demonstrantu Berlīnē.

        Розмістити спогади

        09.11.1989 | Krīt Berlīnes mūris

        Розмістити спогади

        01.12.1989 | Socialist Unity Party of East Germany formally renounces its monopoly on power

        Розмістити спогади

        03.12.1989 | "Aukstā kara" beigas

        Розмістити спогади

        20.12.1989 | United States invasion of Panama

        Розмістити спогади

        13.02.1990 | Panākta vienošanās par abu Vāciju apvienošanos

        Vācijas atkalapvienošana jeb Vācijas reunifikācija (vācu: Deutsche Wiedervereinigung) ir Austrumvācijas un Rietumberlīnes pievienošana Rietumvācijai, kura notika 1990. gada 3. oktobrī. Apvienošanas līgumu parakstīja 6 valstis: Rietumvācija, Austrumvācija, kā arī PSRS, Apvienotā Karaliste, ASV un Francija.

        Розмістити спогади

        13.01.1991 | Notiek Latvijas Tautas Frontes Domes izsludinātā Vislatvijas tautas manifestācija

        Latvijas Tautas Frontes Dome izsludina Vislatvijas tautas manifestāciju, lai 13. janvārī atbalstītu likumīgi (gan vēl pēc okupācijas laika likumiem) ievēlēto valdību, kā arī pieņēma lēmumu apsargāt stratēģiski svarīgākos objektus.

        Розмістити спогади

        26.12.1991 | PSRS oficiāli beidz pastāvēt

        Розмістити спогади

        Ключові слова