Ве́рнер фон Бра́ун (нім. Wernher von Braun, повністю — Wernher Magnus Maximilian Freiherr von Braun; *23 березня 1912, Вірзіц, Пруссія — †16 червня 1977, Александрія, Вірджинія, США) — німецький та американський вчений, конструктор ракетно-космічної техніки. Головний конструктор ракети A-4 (Фау-2), ракети Сатурн V. «Батько» американської космічної програми.

Біографія

Походить із прусської аристократичної родини. Його батько, Магнус фон Браун, юрист і політик право-консервативної орієнтації, був високопосадовим чиновником, найвищий його пост — райхсміністр харчування і сільського господарства 1932–1933 рр. Мати, Еммі фон Браун (нар. Квісторп) також походить з родини прусських консервативних політиків — її батько займав високу посаду при пруському королівському дворі та у місцевому ордені Йоганнітів.

Вернер з дитинства захоплювався космічною проблематикою. Навчався у Цюріхському і Берлінському технологічних інститутах і в Берлінському університеті. Був одним з членів німецького Товариства міжпланетних сполучень (Verein für Raumschiffahrt, VFR).

В 1930 почав працювати над ракетами на рідкому паливі у Німеччині. В 1932 увійшов до військової ракетної наукової групи Вальтера Дорнбергера. В 1932–1933 на полігоні поблизу Кумерсдорфа здійснив запуск ракет на висоту 2000–2500 метрів.

Пенемюндський період кар'єри

З 1937 — технічний керівник німецького ракетного дослідницького центру в Пенемюнде (нім. Heeresversuchsanstalt Peenemünde) і головний конструктор ракети A-4 (Фау-2), яку німецька сторона застосовувала під час Другої світової війни для обстрілу міст Франції, Великобританії, Голландії та Бельгії.

В 1937 став членом нацистської партії Німеччини — НСДАП, а потім СС (програма створення ракет Фау підпорядковувалася СС). Одержав звання штурмбанфюрера СС в 1940, що відповідало армійському званню майора. Ракети Фау-2 долітали до Лондона за 6 хвилин.

У березні 1944 у нього виник конфлікт з Гімлером в питанні підпорядкування конструкторського бюро Брауна вермахту. Був короткочасно заарештований гестапо, підлягав допитам, йому інкримінувалася державна зрада, підрив обороноздатності та підготовка втечі до Англії, що вело до страти. Його врятувало термінове втручання та заступництво «головного архітектора» третього рейху Альберта Шпеєра та Вальтера Дорнбергера перед Гітлером, котрий наказав припинити слідство та звільнити фон Брауна.

3 травня 1945 р., попередньо сховавши технічну документацію проекту в одній з шахт в горах Гарц, разом з групою своїх колег-ракетчиків добровільно здався у полон американській армії.

У США

З вересня 1945 у США очолив Службу проектування і розробки озброєння армії у Форт-Бліссі (штат Техас).

З 1950 працював у Редстоунському арсеналі в Гантсвілл (штат Алабама).

11 вересня 1955 р. одержав американське громадянство. Американці обмежили коло його робіт тільки ракетами невеликої дальності. Неодноразово пропонував американському керівництву проект орбітальної ракети-носія, але контракт на носій для сателіта одержав конкурент Брауна — військово-морський флот США. Після невдалого старту ракети ВМС (ракета вибухнула на стартовій позиції), нарешті одержав від уряду «зелене світло» для своєї програми.

З 1956 — керівник програми розробки міжконтинентальної балістичної ракети «Юпітер-С» і штучного супутника Землі серії «Експлорер».

З 1960 — член Національного управління США з аеронавтики та дослідженням космічного простору (NASA) і директор Центру космічних польотів NASA. Керівник розробок ракетоносіїв серії «Сатурн» і космічних кораблів серії «Аполлон».

16 липня 1969 ракета-носій Сатурн-5 доставила космічний корабель Аполлон-11 на місячну орбіту.

20 липня 1969 Ніл Армстронг, командир Аполлона-11, став першою людиною, яка ступила на місячну поверхню.

Після Аполлона-11 фон Браун здійснив ще 5 вдалих пілотованих польотів на Місяць.

З 1970 — заступник директора NASA з планування космічних польотів, з 1972 працював у промисловості на посту віце-президента фірми «Ферчайлд спейс індастріз» в Джермантауні штату Мериленд.

Вернер фон Браун розпочав проектування місячних станцій, але ці проекти були згорнуті після припинення гонки озброєнь і до сьогодні не здійснені.

Результати наукової і конструкторської роботи Вернера фон Брауна — значима і потужна основа для освоєння космічного простору.

У 1972 Вернер фон Браун покинув NASA і через 5 років помер від раку.