Владислав Екельський (пол. Władysław Ekielski, 17 березня 1855 Краків — 23 червня 1927) — польський архітектор, будівничий, підприємець, професор.

Народився у Кракові в родині правника Євстахія Екельського і Єлизавети із Серадзьких. 1872 року закінчив гімназію св. Анни. Навчався у Краківському технічному інституті, а згодом у 1876–1880 — на факультеті будівнитцва Віденської політехніки у Генріха Ферстля. Працював при спорудженні нового корпусу Віденського університету. Повернувся до Кракова, де став працівником архітектурного бюро Тадеуша Стриєнського. Згодом очолив бюро. 1886 року здав екзамен на концесію будівничого. Від того ж року працював у Промисловій школі Кракова. Спочатку як асистент, згодом — професор. Викладав «архітектурні форми» у Краківській академії мистецтв. 1890 року одружився із Софією зі Стясних. Протягом 1897–1899 років головний редактор краківського журналу «Czasopismo Techniczne». 1900 року став одним із засновників журналу «Architekt», певний час був головним редактором. 1900 року спільно з Антонієм Тухом заснував фірму з виготовлення вітражів та мозаїки. Через певний час фірма опинилась на межі банкрутства і була придбана Станіславом Желенським. 1910 року в Екельського діагностували важку хворобу серця, тому 1912 він припинив провадити будівництво, сконцентрувавшись більше на проектуванні. Працював при організації архітектурної виставки 1912 року у Кракові. Входив до виконавчого комітету виставки. Під час Першої світової війни займався питаннями відбудови. Згодом видав альбом «Odbudowa kraju. Wieś.» Після війни на певний час зумів відновити часопис «Architekt». Член журі конкурсу проектів розписів каплиці Собеського на Кахленбергу у Відні (1909), на проект нового будинку для Львівського університету (1913), будинку воєводства і Сілезького сейму в Катовіцах (1923).

Член Краківського технічного товариства. На початку грудня 1908 року у складі делегації товариства брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові. Там був обраний до тимчасового складу Сталої делегації польських архітекторів. 18 лютого 1909 року на засіданні Краківського технічного товариства повторно обраний до Сталої делегації. Належав до Кола архітекторів у Кракові. Від 1925 почесний член Палати будівничих. Член Делегації польських архітекторів і перший її президент. Член художньої ради Кракова. 1922 року відзначений Офіцерським хрестом Ордену відродження Польщі. 40-річчя викладацької діяльності Екельського у Промисловій школі відзначене пам'ятною таблицею. Захоплювався музикою, грав на фортепіано. Займався рисунком та акварельним живописом. Помер у Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі, поле № 40.

Роботи

Реалізовані проекти у Кракові

• Притулок для хлопців фундації князя Олександра Любомирського, вулиця Раковицька, 27 (1880-ті співавтор Тадеуш Стриєнський). Збудований за конкурсним проектом.
• Палац Костянтина Володковича на вулиці Любіч, 4 (1885, співавтор Тадеуш Стриєнський).
• Палац Зигмунта Пусловського на вулиці Вестерплатте, 10 (1886, співавтор Тадеуш Стриєнський).
• Власний дім у стилі неоренесансу на нинішній вулиці Пілсудського, 40 (1900).
• Пергола для експозиції будівельних матеріалів на Виставці архітектури та інтер'єрів у Кракові 1912 року. Особливістю були спарені колони, кожна з яких була виготовлена з різних видів місцевого каменю. Екельський був також автором низки крамниць на тій же виставці.
• «Дім здоров'я» Яна Гвяздоморського на вулиці Семирадського, 1.
• Іконостас у костелі святого Норберта (співавтор Тадеуш Стриєнський, розібраний 1945).
• Дім на вулиці Вестерплатте, 1.
• Дім на вулиці Кармелітській, 42.
• Дім Барабаша на вулиці Студентській, 14.
• Дім Хахловського на вулиці Вєлополє, 15.
• Дім Вуйціцького на вулиці Шпитальній, 4.
• Дім Антонія Суського на розі вулиць Гродської і площі Домініканської.
• Вілла Беднарського у Подгужі (тепер район Кракова).

Реставрація

• Костел францисканців у Кракові.
• Кам'яниця на площі Ринок, 45 у Кракові. Початкове завдання полягало у добудові третього і четвертого поверху та ремонті фасадів. Під час робіт відкрито старий готичний фасад XIV зі специфічним обрамуванням вікон. Фасад доповнено скульптурою Фенікса, виготовленою Юліаном Шопінським за проектом Станіслава Виспянського. Відкрито і укріплено дерев'яні перекриття першого поверху.
• Кам'яниця на площі Ринок, 7 у Кракові.
• Кам'яниця на вулиці Щепанській, 1 у Кракові.

В інших населених пунктах

• Робітнича лазня у Величці.
• Ратуша у Скавіні.
• Перебудова вежі костелу у Скавіні
• Синагога у Тарнові. За проектом Екельського завершено будівництво, розпочате 1866 року.
• Пансіонат «Стамари» у Закопаному з елементами «закопанського» стилю.
• Мавзолей Желенських у Бжезі Бохенського повіту.
• Дім повітової ради у Бохні.

Нереалізовані проекти

• Конкурсний проект пам'ятника обороні Відня. Скульптор Т. Ригер.
• Проект музичного павільйону для Галицької крайової виставки у Львові — друге місце.
• Конкурсний проект будинку газового підприємства у Варшаві (бл. 1905). Пізніше експонувався на ювілейній виставці Товариства приятелів красних мистецтв у Кракові.
• Проект упорядкування вавельського пагорба під назвою «Акрополіс» (1904–1906, співавтор Станіслав Виспянський).
• Конкурсний проект Ощадної каси у Львові — перша премія (1888, співавтор Тадеуш Стриєнський).
• Конкурсний проект дому Технічного товариства у Кракові — II місце. 1905 рік.
• Проект регуляції Кракова (генерального плану). Створений для конкурсу 1910 року, на якому здобув перше місце. Співавтори Тадеуш Стриєнський, Юзеф Чайковський, Казімеж Вичинський і Людвік Войтичко. Проект отримав багато відгуків у пресі, переважно свальних.
• Конкурсний проект будинку Гірничої академії у Кракові (1913). Придбаний журі.
• Конкурсний проект ратуші у Кракові — IV місце.
• Генеральний план Закопаного. Розроблений для конкурсу 1922 року, на якому здобув одне з двох третіх місць.