Дальський Володимир Михайлович (справжнє прізвище — Нестеренко; 22 квітня (5 травня) 1912, Нікополь — 15 травня 1998, Київ) — український радянський актор театру і кіно.

Біографія

Народився 22 квітня (5 травня) 1912 року в місті Нікополі (нині Дніпропетровської області). 1930–1932 роках навчався у Київському музизно-драматичному інституті імені М. Лисенка. Працював:

• у 1933–1938 роках — у Харківському театрі юного глядача;
• у 1938–1941 роках — у Харківському драматичному театрі імені Тараса Шевченка;
• у 1941–1944 роках — в театрі Київського особливого військового округу (Київ);
• у 1944–1954 роках — в театрі Одеського військового округу (Одеса);
• у 1954–1957 роках — в театрі Прикарпатського військового округу (Львів).
• у 1957–1976 роках був актором Київського українського драматичного театру імені Івана Франка.

Знімався в кіно з 1958 року. Був членом Спілок кінематографістів і театральних діячів України.

Жив в Києві, де і помер 15 травня 1998 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

Відзнаки

• Заслужений артист Молдавської РСР (з 1951 року);
• Народний артист УРСР (з 1954 року);
• Народний артист СРСР (з 1960 року);
• Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (за 1971 рік).

Творчість

Театральні ролі:

• Шельменко («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка);
• Мартин Боруля («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого);
• Возний («Наталка Полтавка» І. Котляревського);
• Кирило Сергійович («Пам'ять серця» О. Корнійчука);
• Морж («Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука);
• Гроза («Сторінки щоденника» О. Корнійчука);
• Шаула («Свіччине весілля» І. Кочерги);
• Курослєпов («Гаряче серце» О. Островського);
• Крутицький («Не було ні гроша, та раптом алтин» О. Островського);
• Сиплий («Оптимістична трагедія» В. Вишневського);
• Воротар («Макбет» В. Шекспіра);
• Хвилинка («Переможці» Б. Чірскова);
• Бартломей («Краків'яни і гуралі» В. Богуславського) та інші.

Грав у фільмах:

• «Штепсель женить Тарапуньку» (1957, Бутильченко),
• «Надзвичайна подія» (1958, Фан),
• «Іванна» (1959, Дітц),
• «Веселка» (1959, Кряж),
• «Кров людська — не водиця» (1960, Бараболя),
• «Летючий корабель» (1960, Ох),
• «Дмитро Горицвіт» (1961),
• «Закон Антарктиди» (епіз.),
• «З днем народження» (1962, начальник цеху),
• «Ми, двоє мужчин» (епіз.),
• «Рибки захотілось» (1963, епіз.),
• «У мертвій петлі» (1963, Фріко),
• «Люди не все знають» (1964),
• «Гадюка»,
• «Загибель ескадри» (епіз.),
• «Ескадра повертає на Захід» (1965, Хомяков),
• «На самоті з ніччю» (1966, епіз.),
• «Тиха Одеса» (1967, Нечипоренко),
• «Севастополь» (1970).

Автор книги спогадів «Театральними шляхами.» Київ, 1981.