Ба́йковий цвинтар, Києв

Будь ласка, додайте зображення!
Захороненные лица:
53вид записи
Активний з:
00.00.1831
Телефон:
+380 44 529 2560
Территория:
72.47 ha
Додаткові поля

Ба́йковий цвинтар — цвинтар у Голосіївському районі Києва, пам'ятка історії та культури: одне з найстаріших у місті, ховати тут почали ще 1834 року. Площа — 72,47 га.

Історія

Назву свою кладовище дістало від прізвища генерал-майора Сергія Васильовича Байкова, героя двох воєн - Вітчизняної 1812 року та російсько-турецької 1828-1829 років, на відкуплених землях якого почасти й розташоване (усупереч поширеній думці, тіло самого генерала покоїться не тут, а в Петербурзі). Перша назва — Новостроївське. Перші поховання було здійснено лютеранською громадою Києва. Пов’язане це було з тим фактом, що старе, відкрите ще у XVII столітті, лютеранське німецьке кладовище, яке було в низині, зазнавало регулярних підтоплень, через що надгробки змивало, з-під землі ж, за свідченнями сучасників, виходили на поверхню труни, а подекуди навіть рештки похованих, тому лютерани почали переносити могили з низини на вище місце. У 1831 році лютеранській та католицькій громадам було офіційно надано землі під поховання на високому правому березі річки Либідь, остаточно ж процес перенесення могил сюди завершився 1839 року, коли старе лютеранське кладовище закрили.

У цей же час новопризначений генерал-губернатор Київський, Подільський та Волинський, граф Левашов провів інспекцію київських цвинтарів та кладовищ і, вельми незадоволений результатами, віддав розпорядження відокремити достатній простір землі від кладовищ, вирити довкола рівчаки й обсадити деревами, а також влаштувати при входах будиночки для сторожі. На виконання наказу генерал-губернатора протоієрей Петро Максимович розпочав збір коштів серед найзаможніших киян – жителівПечерська. Грошей зібрав чимало, бо згодом, коли імператор Микола І звелів зводити Київську фортецю і постало питання вже не про впорядкування, а про перенесення деяких некрополів, коштів вистачило і на перенесення поховань і на роботу садівників, які перетворили пустку Байкової гори, де й вирішили облаштувати нове кладовище на затишок, що буяє зеленню. Тож рік, коли тутешнє німецьке кладовище було об’єднане з православним печерським, став роком офіційного відкриття Байкового.

Кладовище мало одну прогресивну, як на той час, особливість – це був перший київський некрополь, де ховали представників всіх конфесій та віросповідань. За цим принципом воно було поділене на секції: лютеранську, юдейську, православну, католицьку, тощо.

Уже станом на середину ХІХ століття Димитрівське, як тоді його ще називали, кладовище стало занадто тісне. Тому, у 1876 році з дозволу властей з’явилась додаткова територія, відділена від переднішої дорогою - Байковою вулицею. Отак утворилось одразу два кладовища, обидва – Байкові, тож, для зручності, попередню (меншу) ділянку почали називати Старим, а новонадану (більшу) – Новим Байковим кладовищем. Згодом з’явилися цегляний паркан та чотири в’їзні брами, які й тепер зберігають свої назви – Стара, Лютеранська або ж Німецька,  Католицька або ж Польська (котру й тепер не важко впізнати за написом латиною «BEATI MORTUI, QUI IN DOMINO MORIUNTUR» – відомою цитатою з Біблії) та Православна,- хоча про первісний смисл цих назв тепер уже мало що нагадує. На "Старому" кладовищі 1841 року збудовано дерев'яну Дмитрівську церкву.

Протягом 1884-1889 років на новій православній частині спорудили церкву Вознесіння Господнього. Як уважається, саме в цей час з’являються перші склепи. Над проектуванням декотрих працювали найкращі київські архітектори – Євгеній Єрмаков, Михайло Іконніков, Володимир Ніколаєв, дехто з них згодом стали широко знаними, як от автор і перший власник знаменитого «Будинку з химерами» Владислав Городецький чи Олексій Щусєв, авторству якого належить всесвітньо відома споруда – мавзолей Володимира Ульянова (Леніна) на Красній площі Москви.

Ще на території Нового кладовища є церква Воскресіння Словущого УПЦ (МП). Центральна вхідна брама — водночас церква Св. Димитрія (зведена на початку ХХ століття).

На території Байкового кладовища розташовано зо двадцять старих склепів. Склеп має площу 9 м² та висоту 2 м. Усі склепи різні. Їх об'єднує лише структура — маленька кімнатка, куди могли зайти люди, які хотіли пом'янути померлих, і огороджене решіткою підземелля, де й були труни. Багато склепів побудували відомі архітектори: Владиславом Городецьким, Володимиром Ніколаєвим та інші.

Ці всі склепи унікальні, бо були побудовані за давніми традиціями, відповідних віровизнанням померлих, — православними, католицькими, лютеранськими. На превеликий жаль, усі кладовищенські книжки знищено під час Другої світової війни (у 1941 році). Тому досі не вдалося встановити родинну приналежність деяких склепів.

Тепер склепи в надзвичайно занедбаному стані. На деяких збереглися написи, але всі усипальниці розкриті та пограбовані. Є версія, що в склепах люди ховалися під час війни. Пізніше вони слугували притулками для безхатьків.

З 1975 року вище Байкового кладовища діє крематорій, який було спроектовано архітектором Авраамом Мілецьким, а з 1983 року існує колумбарій.

Державні і політичні діячі

  • Грушевський Михайло Сергійович (1866–1934) — український історик, політичний діяч і публіцист, голова Центральної ради (1917–1918), академік,автор понад 2000 наукових праць.
  • Дружинін Володимир Миколайович (1907–1976) — радянський державний і партійний діяч, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни активний учасник партизанської боротьби в Україні, комісар Чернігівсько-Волинського партизанського з'єднання. Депутат Верховної Ради СРСР III–VI скликань і Верховної Ради УРСР II-го скликання.
  • Кравченко Юрій Федорович (1951–2005) — український політик, міністр внутрішніх справ України (1995 — 2001), генерал внутрішньої служби
  • Мануїльський Дмитро Захарович (1883–1959) — радянський партійний і державний діяч, міністр закордонних справ УРСР (1944–1953)
  • Міхновський Микола Іванович (1873–1924) — український політичний та громадський діяч, правник, публіцист. Співзасновник першої політичної партії у Наддніпрянській Україні — Революційної Української Партії (РУП). Лідер Української Народної Партії, співорганізатор Української Демократично-Хліборобської Партії, член Братства самостійників. Ідеолог державної самостійності України.
  • Олененко Юрій Олександрович (1934–2010) — український організатор кіновиробництва, міністр культури УРСР (1983–1991), голова комітету у справах національностей при Кабінеті Міністрів України, депутат Верховної Ради УРСР 10-го, 11-го скликань.
  • Павловський Михайло Антонович (1942–2004) — український політик та учений. Народний депутат України 2-го, 3-го, 4-го скликання. Член партії ВО «Батьківщина» з лютого 2000 року, голова Київської міської організації, член президії Політради, заступник голови партії з 2001.
  • Попльовкін Трохим Трохимович (1915–1977) — радянський партійний та державний діяч, міністр радгоспів УРСР (1969–1975), міністр заготівок УРСР (1975–1977)
  • Разумков Олександр Васильович (1959–1999) — український політик, заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України (1997–1999)
  • Сирота Михайло Дмитрович (1956–2008) — український політик, голова Трудової партії України, народний депутат України 2-го, 3-го та 6-го скликань, один з авторів Конституції України
  • Стецько Ярослава Йосипівна (1920–2003) — українська політична діячка, журналістка, співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН. Дружина Ярослава Стецька
  • Турдиєв Саїдкул Алійович (1912–1943) — радянський політичний діяч, народний комісар землеробства Таджицької РСР, депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання, Герой Радянського Союзу.
  • Федоров Олексій Федорович (1901–1989) — радянський партійний і державний діяч, генерал-майор, двічі Герой Радянського Союзу, в рокиНімецько-радянської війни командир Чернігівсько-волинського партизанського з'єднання, перший секретар Чернігівського і Волинського підпільнихобкомів КПРС.
  • Чорновіл В'ячеслав Максимович (1937–1999) — український політичний діяч, дисидент. Один із ініціаторів створення Української гельсінської спілки. Народний депутат України 1-го та 2-го скликань. Герой України (2000)

Військові діячі

  • Авдєєнко Петро Петрович (1901–1956) — радянський офіцер, генерал-майор, Герой Радянського Союзу.
  • Агеєв Пилип Павлович (1910–1979) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, гвардії старшина.
  • Ареф'єв Костянтин Артемович (1915–1948) — радянський офіцер, лейтенант, Герой Радянського Союзу, активний учасник партизанського руху.
  • Бєлов Євтихій Омелянович (1901–1966) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант танкових військ, Герой Радянського Союзу.
  • Бутко Олександр Андрійович (1905–1973) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
  • Валяєв Микола Дмитрович (1919–1997) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
  • Висоцький Петро Йосипович (1916–1946) — радянський льотчик-бомбардувальник, Герой Радянського Союзу.
  • Вітковський Іван Петрович (1914–1996) — радянський офіцер, льотчик, Герой Радянського Союзу.
  • Волковський Володимир Пилипович (1922–1971) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, гвардії лейтенант.
  • Волосатих Павло Михайлович (1897–1956) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, полковник.
  • Воробйов Іван Олексійович (1921–1991) — радянський військовий льотчик, двічі Герой Радянського Союзу, полковник.
  • Гавриш Павло Іванович (1917–1968) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
  • Галуган Олексій Іванович (1912–1948) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, гвардії старший лейтенант.
  • Гарін Борис Іванович (1921–1984) — радянський офіцер, льотчик, Герой Радянського Союзу.
  • Гладуш Федір Пилипович (1913–1995) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
  • Головченко Анатолій Петрович (1911–1976) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, гвардії майор.
  • Голубєв Георгій Гордійович (1919–2005) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, гвардії старший лейтенант.
  • Грабчук Максим Григорович (1911–1948) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, старший лейтенант.
  • Гребенник Кузьма Євдокимович (1900–1974) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, гвардії генерал-майор.
  • Громов Георгій Васильович (1917–1975) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
  • Дозорцев Федір Іванович (1923–1992) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни воював командиром мотострілецького батальйону на Брянському і 1-му Українському фронтах.
  • Доліна Марія Іванівна (1922–2010) — українська та радянська льотчиця, Герой Радянського Союзу.
  • Драченко Іван Григорович (1922–1994) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
  • Жмаченко Пилип Феодосійович (1895–1966) — радянський воєначальник, Герой Радянського Союзу, генерал-полковник.
  • Зав'ялов Микола Іванович (1913–1989) — радянський воєначальник, Герой Радянського Союзу, генерал-майор.
  • Закутенко Микола Федорович (1922–1985) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, підполковник.
  • Захарченко Михайло Дмитрович (1910–1983) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, підполковник.
  • Збанацький Юрій Оліферович (1914–1994) — український радянський письменник, кінодраматург. Герой Радянського Союзу (1944). Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1970), Літературної премії Чувашії ім. М. Сеспеля (1967), Премії ім. Лесі Українки (1975).
  • Зима Іван Павлович (1914–1979) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, гвардії майор.
  • Зуєв Михайло Олександрович (1918–1981) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу, полковник.
  • Іванов Микола Семенович (1926–2009) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
  • Іванько Олександр Андрійович (1917–1990) — Герой Радянського Союзу, старшина.
  • Ігнашкін Гаврило Іванович (1917–2005) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
  • Квітинський В'ячеслав Антонович (1920–1995) — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни учасник партизанської боротьби вУкраїні, в Білорусі, Польщі та Чехословаччині, командир партизанської бригади.
  • Кельбас Гліб Дем'янович (1909–1968) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир 696-го стрілецького полку 373-ї стрілецької дивізії 33-ї армії 1-го Білоруського фронту, підполковник.
  • Ковпак Сидір Артемович (1887–1967) — керівник радянських партизанських загонів в Україні, генерал-майор, двічі Герой Радянського Союзу (1942,1944).
  • Колесник Борис Олександрович (1921–2010) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
  • Коломієць Петро Леонтійович (1917–1974) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир ескадрильї2-го гвардійського винищувального авіаційного полку 6-ї винищувальної авіаційної дивізії Військово-повітряних сил Північного флоту, гвардії капітан.
  • Колосов Микола Григорович (1914–1999) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командирартилерійської батареї 385-го стрілецького полку 112-ї стрілецької дивізії 13-ї армії 1-го Українського фронту, капітан.
  • Колотилов Леонід Олексійович (1895–1965) — радянський воєначальник, Герой Радянського Союзу, генерал-майор.
  • Кондрат Омелян Філаретович (1911–2002) — радянський льотчик, генерал-майор авіації, Герой Радянського Союзу.
  • Кравцов Юхим Єгорович (1910–1984) — старший радіотелеграфіст 384-го артилерійського полку 193-ї стрілецької дивізії 65-ї армії Центрального фронту, старшина, Герой Радянського Союзу.
  • Красноюрченко Іван Іванович (1910–1970) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, під час боїв на Халхин-Голі помічник командираескадрильї 22-го Червонопрапорного винищувального авіаційного полку винищувальної авіаційної бригади 1-ї армійської групи, лейтенант.
  • Кривець Олександр Єлісейович (1919–1992) — радянський партизан, Герой Радянського Союзу.
  • Кулабухов Валентин Федорович (1913–1975) — радянський воєначальник, генерал-майор, Герой Радянського Союзу.
  • Купріянов Дмитро Андрійович (1901–1971) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, генерал-майор.
  • Лавриненков Володимир Дмитрович (1919–1988) — радянський ас-винищувач, двічі Герой Радянського Союзу.
  • Литвиненко Трохим Опанасович (1910–1963) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
  • Лосєв Анатолій Іванович (1906–1970) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир 72-ї гвардійської Красноградської Червонопрапорної стрілецької дивізії 25-го гвардійського стрілецького корпусу 7-ї гвардійської армії Степового фронту, гвардії генерал-майор.
  • Марачевич Микола Діонісійович (1905–1982) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
  • Матвієнко Іван Андрійович (1923–2008) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
  • Мельник Василь Максимович (1919–1999) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир стрілецького батальйону 1368-го стрілецького полку 416-ої Таганрозької Червонопрапорної, ордена Суворова стрілецькій дивізії 5-ої ударної армії 1-го Білоруського фронту, майор.
  • Меньшиков Леонід Омелянович (1916–2004) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
  • Мішустін Василь Іванович (1916–1999) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
  • Мурдугов Олександр Йосипович (1912–2007) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу.
  • Наумов Михайло Іванович (1908–1974) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни один з керівників партизанського руху в Україні.
  • Недбайло Анатолій Костянтинович (1923–2008) — радянський офіцер, двічі Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командирескадрильї 75-го гвардійського штурмового авіаційного полку 1-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії, 1-ї повітряної армії, 3-го Білоруського фронту, гвардії капітан.
  • Обухов Олександр Григорович (1921–1967) — Герой Радянського Союзу, гвардії молодший сержант.
  • Отрошко Петро Костянтинович (1904–1966) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
  • Охріменко Микола Йосипович (1918–1978) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
  • Пастухов Генадій Федорович (1921–2004) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир ланки 525-го штурмового авіаційного полку 227-ї штурмової авіаційної дивізії, 8-го штурмового авіаційного корпусу 8-ї повітряної армії 4-го Українського фронту,старший лейтенант.
  • Пересипкін Федір Іванович (1920–1989) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
  • Петров Василь Степанович (1922–2003) — генерал-полковник, двічі Герой Радянського Союзу, заступник командувача Ракетних військ і артилеріїГоловного командування Сухопутних військ Збройних Сил України, кандидат воєнних наук.
  • Прохоров Євген Петрович (1919–1969) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
  • Прошенков Микола Іванович (1918–1963) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
  • П'ятковський Іван Максимович (1913–1986) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
  • Разін Віктор Юхимович (1925–1997) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
  • Рибкін Андрій Петрович (1920–1987) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
  • Свиридов Карпо Васильович (1896–1967) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир 2-го гвардійського механізованого Миколаївсько-Будапештського Червонопрапорного ордена Суворова корпусу 46-ї армії 2-го Українського фронту, гвардіїгенерал-лейтенант танкових військ.
  • Селютін Аркадій Михайлович (1922–2002) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни старший льотчик 4-го гвардійського винищувального авіаційного полку 1-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії військово-повітряних сил Балтійського флоту, гвардіїстарший лейтенант.
  • Слюсаренко Захар Карпович (1907–1987) — радянський офіцер, генерал-лейтенант, двічі Герой Радянського Союзу.
  • Сутягін Микола Васильович (1923–1986) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
  • Телятніков Леонід Петрович (1951–2004) — український та радянський офіцер-пожежник, Герой Радянського Союзу, під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС начальник воєнізованої пожежної частини Управління внутрішніх справ Київського облвиконкому Української РСР, майорвнутрішньої служби.
  • Уманський Терентій Хомич (1906–1992) —  — радянський офіцер, генерал-майор. Герой Радянського Союзу. Начальник Київського суворівського училища (1956–1958).
  • Федутенко Надія Никифорівна (1915–1978) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, гвардії майор.
  • Хандога Тимофій Прокопович (1909–2004) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни начальник штабу 269-го окремого саперного батальйону 12-ї армії Південно-Західного фронту, капітан.
  • Хомрач Вододимир Гаврилович (1920–1994) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
  • Хорошилов Володимир Олександрович (1911–1988) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир авіаланки 48-го бомбардувального авіаційного полку 7-ї армії Північно-Західного фронту, старший лейтенант, Герой Радянського Союзу (1940).
  • Хромов Борис Кіндратович (1918–1966) — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир гармати 231-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії 60-ї армії Центрального фронту, гвардії молодший сержант.
  • Цимбаленко Василь Федорович (1922–1974) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир роти 3-го стрілецького батальйону 234-го стрілецького полку 179-ї стрілецької дивізії 43-ї армії 1-го Прибалтійського фронту, старший лейтенант.
  • Чередник Іван Якович (1913–1955) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир батальйону 1006-го стрілецького полку 266-ї Червонопрапорної ордена Суворова стрілецької дивізії 5-ї ударної армії 1-го Білоруського фронту, майор.
  • Шашло Тимофій Максимович (1915–1989) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу. Доктор педагогічних наук, заслужений учитель УРСР.
  • Шульгин Борис Володимирович (1905–1962) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир 17-ї гвардійської танкової бригади 1-го гвардійського танкового корпусу 65-ї армії 1-го Білоруського фронту, гвардії полковник.
  • Шутов Степан Федорович (1902–1963) — радянський офіцер, двічі Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир 20-ї гвардійської танкової бригади 5-го гвардійського танкового корпусу 38-ї армії 1-го Українського фронту, командир 20-ї гвардійської танкової бригади 5-го гвардійського танкового корпусу 6-ї танкової армії 2-го Українського фронту, гвардії полковник.
  • Щербина Іван Васильович (1916–2008) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
  • Яремчук Василь Максимович (1910–1991) — учасник партизанської боротьби в Україні під час радянсько-німецької війни, командир партизанського загону імені Кармалюка, Герой Радянського Союзу.
  • Ястребинський Микола Дмитрович (1912–1978) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
  • Ячнік Сергій Федорович (1917–2010) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, генерал-майор.

Митці

Письменники і поети
  • Бажан Микола Платонович (1904–1983) — український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, поет. Академік АН УРСР (з 1951 року).
  • Василевська Ванда Львівна (1905–1964) — польська та радянська письменниця і громадська діячка, тричі лауреат Сталінської премії.
  • Іван Ле (1895–1978) — український письменник, лауреат Шевченківської премії (1967).
  • Зайцев Іван Дмитрович (1909–1993) — український письменник. Герой Радянського Союзу. Заслужений будівельник України.
  • Підпалий Володимир
  • Маняк Володимир Антонович (1934–1992) — український письменник, поет, прозаїк, публіцист, дослідник голодомору в Україні. Лауреат Національної Шевченківської премії 1993 року.
  • Нечуй-Левицький Іван Семенович (1838–1918) — український прозаїк, перекладач. Соавтор першого перекладу Біблії українською мовою.
  • Рибак Натан Самійлович (1913–1978) — український письменник, лауреат Сталінської премії (1950).
  • Рильський Максим Тадейович (1895–1964) — український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч. Лауреат Ленінської премії (1960) та державних премій СРСР (1943, 1950).
  • Світличний Іван Олексійович (1929–1992) — український мовознавець, літературний критик, поет, діяч українського руху опору 1960—70-х років. Лауреат Національної Шевченківської премії 1994 року.
  • Сосюра Володимир Миколайович (1898–1965) — український письменник та поет, лауреат Сталінської (1948) та Шевченківської премії (1963).
  • Яновська Любов Олександрівна (1861–1933) — українська письменниця, громадська і політична діячка, член Української Центральної Ради.
Художники і скульптори
  • Артамонов Олексій Михайлович (1918–2011) — український живописець, член Спілки художників СРСР і Національної спілки художників України.
  • Білостоцький Анатолій Юхимович (1921–1993) — український скульптор, заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), народний художник УРСР (1974).
  • Болдирєв Володимир Степанович (1911–1993) — український художник, заслужений діяч мистецтв УРСР (1990), член Спілки художників (з 1939).
  • Кальченко Галина Никифорівна (1926–1975) — український скульптор, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1964), Народний художник УРСР (1967)
  • Глущенко Микола Петрович (1901–1977) — український художник, народний художник України (1944), лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка, народний художник СРСР (1976)
  • Шишко Сергій Федорович (1911–1997) — український художник, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1982)
Архітектори
  • Володимир Заболотний (1898–1962) — український архітектор, засновник і президент Академії архітектури України, лауреат Сталінської премії (1950).
  • Тутученко Семен Павлович (1913–1994) — український радянський архітектор, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни учасник партизанської боротьби.
Композитори та музикознавці
  • Бердиєв Микола Володимирович (1922–1989) — радянський трубач, педагог, композитор, професор Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського, Заслужений артист України .
  • Блуменфельд Фелікс Михайлович (1863–1931) — російський композитор, педагог та диригент.
  • Білаш Олександр Іванович (1931–2003) — український композитор жанрів класичної та популярної музики, народний артист УРСР і СРСР, Герой України.
  • Вериківський Михайло Іванович (1896–1962) — український композитор, педагог, диригент, фолькло­рист, му­зично-громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1944). Професор (1946).
  • Верьовка Григорій Гурійович (1895–1964) — український композитор і хоровий диригент, педагог.
  • Вілінський Микола Миколайович (1888–1956) — український радянський композитор і педагог, заслужений діяч мистецтв України (1951).
  • Гомоляка Вадим Борисович (1914–1980) — український, радянський композитор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1958), лауреат Сталінської премії(1951).
  • Гончаров Петро Григорович (1888–1970) — український хоровий диригент, композитор.
  • Губаренко Ірина Віталіївна (1959–2004) — український композитор, театральний діяч, поетеса.
  • Губаренко Віталій Сергійович (1934–2000) — український композитор, член Спілки композиторів України.
  • Данькевич Костянтин Федорович (1905–1984) — український радянський композитор, піаніст, педагог. Народний артист СРСР (1954).
  • Демуцький Порфирій Данилович (1860–1927) — український фольклорист, хоровий диригент, композитор
  • Дремлюга Микола Васильович (1917–1998) — український композитор, педагог, музично-громадський діяч. Член Національної спілки композиторів України.
  • Жданов Сергій Сергійович (1907–1968) — український радянський композитор.
  • Заремба Владислав Іванович (1833–1902) — український композитор, піаніст і педагог.
  • Йориш Володимир Якович (1899–1945) — український композитор і диригент. Заслужений артист УРСР (з 1932 року).
  • Карабиць Іван Федорович (1945–2002) — український композитор, диригент, музично-громадський діяч. Народний артист України.
  • Козицький Пилип Омелянович (1893–1960) — український радянський композитор, музикознавець, педагог і громадський діяч.
  • Косенко Віктор Степанович (1896–1938) — український композитор, піаніст, педагог.
  • Кречко Михайло Михайлович (1925–1996) — український композитор, хоровий диригент, вокаліст, народний артист УРСР, керівник відомого Закарпатського хору.
  • Ківа Олег Пилипович (1947–2007) — український композитор. Заслужений діяч мистецтв України (1986). Народний артист України (2001). Член Національної спілки композиторів України. Заступник Голови Правління Київської міської організації НСКУ.
  • Лисенко Микола Віталійович (1842–1912) — український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.
  • Лятошинський Борис Миколайович (1894–1968) — український композитор, диригент і педагог, один з основоположників модерного напрямку в українській музиці, Заслуженого діяча мистецтв УРСР (1945), народного артиста УРСР (1968), лауреат державних премій СРСР (1946, 1952) та УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1971)
  • Льонко Євген Олександрович (1949–2006) — український композитор, член НСКУ.
  • Майборода Георгій Іларіонович (1913–1992) — український радянський композитор і педагог. Голова правління СК УРСР, депутат Верховної Ради УРСР 7-9 скликань (1967–1980 роки).
  • Майборода Платон Іларіонович (1918–1989) — український композитор, народний артист УРСР (з 1968 року), лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка (1962), народний артист СРСР (з 1979 року).
  • Мейтус Юлій Сергійович (1903–1997) — український радянський композитор, народний артист України (1973), Заслужений діяч мистецтв Туркменської РСР (1944) та Української РСР (1948), лауреат Шевченківської премії.
  • Мозговий Микола Петрович (1947–2010) — український естрадний співак, композитор-пісняр, народний артист України (1993).
  • Надененко Федір Миколайович (1902–1963) — український композитор, піаніст, хормейстер, редактор.
  • Ревуцький Дмитро Миколайович (1881–1941) — український музикознавець, фольклорист і музичний діяч
  • Ревуцький Лев Миколайович (1889–1977) — український композитор, педагог, музичний і громадський діяч. Доктор мистецтвознавства (1941).Академік АН УРСР (1957). 3аслужений діяч мистецтв УРСР (1941), Народний артист СРСР (1944), Герой Соціалістичної Праці (1969). ЛауреатДержавної премії СРСР (1941), Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1966).
  • Рябов Олексій Пантелеймонович (1899–1955) — український радянський композитор, скрипаль і диригент, заслужений діяч мистецтв УРСР (1951).
  • Сабадаш Степан Олексійович (1920–2006) — український композитор, диригент, музикант, хормейстер.
  • Свєчніков Анатолій Григорович (1908–1962) — український радянський композитор, заслужений діяч мистецтв Української РСР (1954), лауреатСталінської премії (1950).
  • Скорульський Михайло Адамович (1887–1950) — український композитор, піаніст, диригент, педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР (1947).
  • Степовий Яків Степанович (1883–1921) — український композитор, педагог і музичний критик. Засновник Державного вокального квартету, завідувач секції національної музики у Всеукраїнському комітеті мистецтв, музично-просвітній діяч, пропагандист світової класики в Україні.
  • Філіпенко Аркадій Дмитрович (1912–1983) — український композитор, секретар правління Спілки композиторів СРСР, президент музичної секції Українського товариства дружби і культурних зв'язків із зарубіжними країнами.
  • Шамо Ігор Наумович (1925–1982)) — український композитор, заслужений діяч мистецтв України, народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, премії ім. М. Островського.
  • Штогаренко Андрій Якович (1902–1992) — композитор, педагог, музично-громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1947), Народний артист УРСР (1970), Народний артист СРСР (1972). Герой Соціалістичної Праці (1982).
Співаки та музиканти
  • Гайдай Зоя Михайлівна (1902–1965) — співачка, народна артистка СРСР.
  • Гмиря Борис Романович (1903–1969) — співак (бас), актор, публіцист. Наспівав 1200 творів, протягом 1947–1969 записав 200 різнопланових платівок, які видавалися мільярдними тиражами.
  • Євдокименко Анатолій Кирилович (1942–2002) — український музикант, керівник ансамблю «Червона рута», Народний артист України.
  • Литвиненко-Вольгемут Марія Іванівна (1892–1966) — українська співачка, педагог, народна артистка СРСР (1936).
Танцюристи та хореографи
  • Вірський Павло Павлович (1905–1975) — український танцівник, Народний артист СРСР (1960). Лауреат Державної премії СРСР (1970) і Сталінської премії першого ступеня (1950).
  • Нероденко Володимир Минович (1933–2005) — український культуролог-народознавець, хореограф, фольклорист, народний артист України, художній керівник народного фольклорно-етнографічного ансамблю «Веснянка».
Режисери і актори
  • Биков Леонід Федорович (1928–1979) — український актор, режисер і сценарист, заслужений артист РРФСР (1965), народний артист УРСР (1974).
  • Брондуков Борислав Миколайович (1938–2004) — український актор, народний артист України.
  • Бучма Амвросій Максиміліанович (1891–1957) — український актор і режисер, народний артист СРСР. Лауреат Сталінської премії (1941, 1949).
  • Заньковецька Марія Костянтинівна (1854–1934) — українська актриса, народна артистка УСРР.
  • Івченко Віктор Іларіонович (1912–1972) — український кінорежисер, Народний артист України (1960), лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1967).
  • Миколайчук Іван Васильович (1941–1987) — український актор, режисер, сценарист, заслужений артист УРСР.
  • Садовський Микола Карпович (1856–1933) — український актор, режисер і громадський діяч.
  • Саксаганський Панас Карпович (1859–1940) — український актор, режисер, драматург і педагог школи М. Кропивницького, корифей українського побутового театру. Народний артист СРСР.
  • Ступка Богдан Сильвестрович (1941–2012) — український актор. Народний артист СРСР.
  • Ужвій Наталія Михайлівна (1898–1986) — українська радянська акторка театру і кіно, народна артистка СРСР.
  • Шарварко Борис Георгійович (1929–2002) — український режисер фестивалів, концертних програм, театралізованих вистав, Народний артист України (1984).
  • Юра Гнат Петрович (1888–1966) — український театральний режисер та актор. Народний артист УРСР, Народний артист СРСР (1940).
  • Яковченко Микола Федорович (1900–1974) — український актор театру й кіно, Народний артист УРСР (1970).

Науковці

Біологи
  • Густав Бельке (1810–1873) — польський зоолог.
  • Богач Петро Григорович (1918–1981) — український фізіолог, доктор біологічних наук, професор, академік АН УРСР (1978).
  • Бузанов Іван Феоктистович (1903–1984) — український радянський рослинник та фізіолог рослин, дійсний член ВАСГНІЛ, лауреат Ленінської премії(1960).
  • Вальтер Олександр Петрович (1817–1889) — російський анатом та фізіолог. Професор кафедри фізіологічної анатомії та мікроскопії Київського Університету (1846–1867). Ініціатор будівництва та перший директор Анатомічного театру медичного факультету Київського Університету
  • Воробйов Анатолій Маркович (1900–1955) — український вчений-фізіолог, доктор медичних наук (1940), професор (1940), член-кореспондент АН УРСР (1955).
  • Дроботько Віктор Григорович (1885–1966) — український мікробіолог та епідеміолог. Дійсний член АН УРСР, з 1931 р. науковий співробітникІнституту Мікробіології ім. Д. Заболотного АН УРСР у Києві, згодом його керівник
  • Ганіна Калерія Павлівна (1926–2001) — український патолог і генетик, засновник наукової школи, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки України.
  • Гродзинський Андрій Михайлович (1926–1988) — український академік Академії наук УРСР, доктор біологічних наук, професор, академік-секретар відділення загальної біології АН УРСР, член Президії АН УРСР, директор Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР, голова Ради ботанічних садів України та Молдавії, засновник сучасної алелопатії та теоретичних основ фітодизайну.
  • Гулий Максим Федотович (1905–2007)) — український біохімік, доктор біологічних наук (1942), професор (1945), академік АН УРСР (1957; 1958–1962 — її віце-президент). Заслужений діяч наук УРСР (1956).
  • Зеров Дмитро Костянтинович (1895–1971) — український ботанік. Академік АН УРСР (з 1948 року). Заслужений діяч науки УРСР (1965). ЛауреатДержавної премії УРСР у галузі науки і техніки (1969, 1983).
  • Касьяненко Володимир Григорович (1901–1981) — український радянський вчений у галузі зрівняльної морфології, зоолог і анатом, професор,академік АН УРСР (з 19 травня 1951 року)
  • Клоков Михайло Васильович (1896–1981) — український ботанік, поет і літературний критик.
  • Комісаренко Василь Павлович (1907–1993) — український ендокринолог та патофізіолог, академік АМН України та академік НАН України, організатор і директор Інституту ендокринології та обміну речовин.
  • Костюк Платон Григорович (1924–2010) — український біолог, директор Інститута фізіології імені Богомольця НАНУ, Голова Верховної Ради УРСР, завідувач кафедри Київського відділення МФТІ, Герой України.
  • Лебедєв Сергій Іванович (1902–1989) — український радянський науковець, фізолог рослин, професор, доктор біологічних наук, Заслужений діяч науки УРСР, педагог вищої школи, керівник Одеського університету у 1953–1959 роках, дійсний член Української академії сільськогосподарських наук і їївіце-президент.
  • Маркевич Олександр Прокопович (1905–1999) — український зоолог і паразитолог, академік Національної академії наук України.
  • Новиков Борис Григорович (1909–1985) — український вчений, професор, доктор біологічних наук, Заслужений працівник вищої школи УРСР.
  • Палладін Олександр Володимирович (1885–1972) — український біохімік. Президент Академії наук Української РСР(1946–1962), академік АН УРСР іАН СРСР. Засновник української школи біохіміків.
  • Патон Євгенія Борисівна (1956–2009) — український вчений у галузі генетичної інженерії та біотехнології рослин. Член-кореспондент Національної академії наук України, доктор біологічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України (2006).
  • Пересипкін Володимир Федорович (1914–2004)— український вчений у галузі захисту рослин, доктор біологічних наук (з 1956 року), професор (з1956 року), член-кореспондент Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна (з 1966 року), академік Української академії аграрних наук.
  • Підоплічко Іван Григорович (1905–1975) — український зоолог, палеонтолог, теріолог, еволюціоніст. Прихильник теорії антигляціалізму. ЗасновникУкраїнського теріологічного товариства, перший і на довгі роки незмінний головний редактор журналу «Вісник зоології». Доктор біологічних наук,професор, академік АН УРСР.
  • Радавський Юрій Леонідович (1941–2007) — український доктор біологічних наук, професор.
  • Стражеско Дмитро Миколайович (1913–1978) — український біохімік, доктор хімічних наук, професор.
  • Терниченко Аристарх Григорович (1886–1927) — український агроном, економіст і громадський діяч.
  • Топачевський Олександр Вікторович (1897–1975) — український та радянський альголог, ботанік і гідробіолог.
  • Фердман Давид Лазарович (1903–1970) — український радянський біохімік, професор, член-кореспондент АН УРСР (з 22 лютого 1939 року.
  • Фольборт Георгій Володимирович (1885–1960) — російський фізіолог, дійсний член АН УРСР (з 1951).
  • Щербак Микола Миколайович (1927–1998) — український зоолог, герпетолог, природоохоронець, доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР, член-кореспондент НАН України.
Геологи
  • Бондарчук Володимир Гаврилович (1905–1993) — український геолог, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, академік АН УРСР (з 19 травня 1951 року.
  • Бурксер Євген Самійлович (1887–1965) — український геохімік, професор, член-кореспондент Всеукраїнської Академії Наук, радіолог.
  • Гаврусевич Борис Олександрович (1908–1965) — український радянський вчений у галузі геохімії і мінералогії гранітних пегматитів.
  • Заморій Петро Костьович (1906–1975) — український геолог, геоморфолог, доктор геолого-мінералогічних наук, професор Київського університету.
  • Крокос Володимир Іванович (1889–1936) — український геолог і палеонтолог, доктор геологічних наук з 1926 р., професор з 1927 р., дійсний членНТШ.
  • Лазаренко Євген Костянтинович (1912–1979) — український геолог-мінералог, доктор геолого-мінералогічних наук (з 1947 року), професор, член-кореспондент (з 1951 року), академік (з 1969 року) Академії наук УРСР, Заслужений діяч науки УРСР (з 1961 року), Почесний член Болгарського геологічного товариства, Почесний доктор природничих наук Люблінського університету, дійсний член Мінералогічного товариства Великої Британії та Ірландії, товариства Мінералогії і геології Чехословацької Академії наук.
  • Родіонов Сергій Петрович (1898–1961) — український вчений-петрограф, дослідник родовищ залізних руд України, доктор геолого-мінералогічних наук (1947), професор (1947), член-кореспондент АН УРСР (1951), професор Криворізького гірничо-геологічного інституту, Київського гірничо-геологічного інституту і Київського держуніверситету імені Т. Шевченка (1950–1961).
  • Ткачук Лук'ян Григорович (1902–1981) — український радянський вчений в галузі літологічного, петрологічного і петрогенетичного вивчення осадових, осадово-вулканогенних і магматичних гірських порід, доктор геологомінералогічних наук (з 1945 року), професор (з 1945 року), академік АН УРСР (з 17 березня 1972 року.
  • Чекунов Анатолій Васильович (1932–1966) — український учений у галузі комплексного дослідження глибинної будови літосфери методами глибинної геофізики, доктор геолого-мінералогічних наук (з 1972 року), професор (з 1973 року), академік АН УРСР.
  • Шпак Петро Федорович (1931–2002) — український геолог, доктор геолого-мінералогічних наук (з 1981 року), член-кореспондент АН УРСР (з 1990року), Міністр геології УРСР (в 1967–1982 роках).
Фізики
  • Бабенко Олександр Калістратович (1881–1959) — український радянський фізик-методист, професор Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького.
  • Білий Михайло Улянович (1922–2001) — професор, член-кореспондент АН УРСР, ректор Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, Голова Верховної Ради УРСР.
  • Воронцов Віталій Іванович (1935–1994) — український професор, доктор фізико-математичних наук.
  • Горбань Іван Степанович (1928–2000) — український науковець, доктор фізико-математичних наук (з 1965 року), академік АН України (з 25 листопада1992 року), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1987).
  • Гріднєв Віталій Никифорович (1908–1990) — український радянський науковець, спеціаліст в області фізичного металознавства, професор, академікАН УРСР (з 20 грудня 1967 року, член-кореспондент з 1957 року).
  • Давидов Олександр Сергійович (1912–1993) — український радянський фізик-теоретик, академік АН УРСР (1964).
  • Касаткін Борис Сергійович (1919–1993)— український радянський вчений у галузі матеріалознавства і зварювання, доктор технічних наук (з 6 жовтня1962 року), професор (з 23 жовтня 1963 року), член-кореспондент АН УРСР (з 2 квітня 1976 року).
  • Косоногов Йосип Йосипович (1866–1922)nbsp;— український фізик, геофізик, метеоролог, ординарний професор Київського університету, академікВУАН.
  • Лашкарьов Вадим Євгенович (1903–1974) — український радянський науковець, першовідкривач фізичних ефектів, які були покладені в основу напівпровідникових технологій і мікроелектроніки, академік Академії наук УРСР (з 12 лютого 1945 року)
  • Немошкаленко Володимир Володимирович (1933–2002) — український вчений у галузі спектроскопії твердого тіла та електронної структури речовини, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, директор Інституту металофізики НАН України.
  • Нестеренко Борис Олексійович (1938–2003) — український вчений в галузі атомної фізики і електроніки, член-кореспондент НАН України (з 25 листопада 1992 року)
  • Пасічник Митрофан Васильович (1912–1996) — український радянський фізик, академік АН УРСР (1961).
  • Пилянкевич Олександр Миколайович (1933–1989) — український матеріалознавець, доктор фізико-математичних наук (з 1972 року), професор (з1973 року), член-кореспондент АН УРСР (з 2 квітня 1976 року), лауреат премії імені І. М. Францевича (1989).
  • Ситенко Олексій Григорович (1927–2002)  — український фізик, академік АН УРСР (обраний 1 квітня 1982).
  • Смирнов Адріан Анатолійович (1908–1922) — радянський фізик-теоретик, дійсний член АН УРСР (з 1967 року).
  • Стріха Віталій Іларіонович (1931–1999) — український фізик, педагог і громадський діяч. Доктор фізико-математичних наук (1968). Професор (1973). Завідувач кафедри фізики напівпровідників (1975–1996), проректор з навчальної (1984–1985) та наукової роботи (1985–1990) Київського університету. Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1970). Ініціатор створення (1992) і перший президент Академії наук вищої школи України. Батько Максима Стріхи.
  • Толубинський Всеволод Іванович (1904–1988) — український радянський вчений у галузі теплоенергетики, доктор технічних наук (з 1950 року),професор (з 1951 року), дійсний член АН УРСР (з 10 червня 1964 року).
  • Трефілов Віктор Іванович (1930–2001) — учений-фізик і матеріалознавець, професор, академік АН УРСР (з 27 грудня 1973 року), академік АН СРСР(з 23 грудня 1987 року), академік РАН (з 1991 року), академік Академії інженерних наук Росії, академік Міжнародної академії кераміки.
  • Федорченко Адольф Михайлович (1931–1993) — український фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук (1970), професор, завідувач кафедрою теоретичної фізики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, академік Академії наук вищої школи України (1993).
  • Шпак Анатолій Петрович (1949–2011)— український вчений у галузі фізики твердого тіла, фізичного матеріалознавства, доктор фізико-математичних наук, професор. Перший віце-президент, головний учений секретар Національної академії наук України, академік Національної академії наук України (з14 квітня 1995 року), іноземний член Російської академії наук, іноземний член-кореспондент Австрійської академії наук в Секції математичних та природничих наук цієї академії (з 28 квітня 2006 року). Директор Інституту металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України.
  • Шпак Марат Терентійович (1926–1993) — український фізик, член-кореспондент АН УРСР (з 1969 року), академік АН УРСР (з 1990 року), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1974).
Хіміки
  • Скопенко Віктор Васильович (1935–2010) — український науковець та педагог, багаторічний ректор Київського університету.
Історики та археологи
  • Брайчевський Михайло Юліанович (1924–2001) — український історик та археолог.
  • Булгаков Опанас Іванович (1859–1907) — російський богослов та історик церкви (батько письменника М. Булгакова).
  • Клоков Всеволод Іванович (1917–2004) — доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Академії наук України, лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки України, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни активний учасник партизанської боротьби в Україні і Чехословаччині, комісар партизанської бригади.
  • Джеймс Мейс (1952–2004) — американський історик, політолог, дослідник голодомору в Україні.
  • Рудинський Михайло Якович (1887–1958) — український археолог і педагог.
Лікарі
  • Амосов Микола Михайлович (1913–2002) — український лікар, учений в галузі медицини, біокібернетики; дійсний член НАНУ, директор Інституту серцево-судинної хірургії.
  • Караваєв Володимир Опанасович (1811–1892) — російський хірург, дійсний статський радник, доктор медицини (1838), заслужений ординарнийпрофесор.
Інженери
  • Антонов Олег Костянтинович (1906–1984) — один із провідних авіаконструкторів СРСР. Доктор технічних наук, академік АН УРСР і АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці.
  • Баренбойм Ісак Юлісович (1910—1984) — інженер-будівельник мостів і доріг, Герой Соціалістичної Праці.
  • Веклич Володимир Пилипович (1938-1993) — винахідник тролейбусного поїзду. Доктор технічних наук, директор НДКТІ міського господарства.
  • Граціанський Олексій Миколайович (1905–1987) — радянський авіаконструктор, льотчик-випробувач 1-го класу, Герой Радянського Союзу.
Інші
  • Архангельський Михайло Сергійович (1898–1987) — герой Соціалістичної Праці (з 1948 року).
  • Бакуль Валентин Миколайович (1908—1978) — вчений-матеріалознавець, організатор науки і виробництва. Доктор технічних наук (з 1968 року),Герой Соціалістичної Праці (з 1963 року), заслужений діяч науки і техніки УРСР (з 1968 року).

Журналісти і телеведучі

  • Ігор Пелих (1974–2009) — український телеведучий, тележурналіст, шоумен, продюсер. Засновник і генеральний продюсер продакшн-студії «Роги і Копита Продакшн»

Спортсмени

  • Поліна Астахова (1936–2005) — українська радянська гімнастка, заслужений майстер спорту СРСР, п'ятиразова олімпійська чемпіонка.
  • Андрій Баль (1958–2014) — український футбольний тренер, футболіст, майстер спорту міжнародного класу (1977), заслужений майстер спорту СРСР(1986).
  • Валентин Белькевич (1973–2014) — білоруський та український футболіст та футбольний тренер.
  • Андрій Гусін (1972–2014) — український футболіст, семиразовий чемпіон України у складі «Динамо».
  • Валерій Лобановський (1939–2002) — український футболіст та футбольний тренер, Герой України.

Герої

Соціалістичної Праці

  • Безкровний Микола Іванович
  • Бродський Олександр Ілліч
  • Буркацька Галина Євгенівна
  • Ватченко Олексій Федосійович
  • Глушков Віктор Михайлович
  • Гогін Віктор Федорович
  • Гончар Олесь Терентійович
  • Громашевський Лев Васильович
  • Грушецький Іван Самійлович
  • Гусовський Сергій Володимирович
  • Дегтярьов Володимир Іванович
  • Денисенко Григорій Іванович
  • Дюкарєв Юрій Аксентійович
  • Злобін Валерій Пилипович
  • Кавун Василь Михайлович
  • Кальченко Никифор Тимофійович
  • Касіян Василь Ілліч
  • Кобильчак Михайло Митрофанович
  • Ковальов Герман Васильович
  • Корнійчук Олександр Євдокимович
  • Коротченко Дем'ян Сергійович
  • Костюк Платон Григорович
  • Кривонос Петро Федорович
  • Лісовий Тимофій Григорович
  • Лутак Іван Кіндратович
  • Ляшко Олександр Павлович
  • Митропольський Юрій Олексійович
  • Нартов Андрій Григорович
  • Незабитовський Аполінарій Федорович
  • Новіков Петро Пилипович
  • Палладін Олександр Володимирович
  • Парняков Серафим Платонович
  • Патон Євген Оскарович
  • Поборчий Олександр Павлович
  • Погорєлов Іван Григорович
  • Ревуцький Лев Миколайович
  • Ремесло Василь Миколайович
  • Риндін Тимофій Родіонович
  • Ромоданов Андрій Петрович
  • Сапухін Олександр Олександрович
  • Свєшніков Гаврило Васильович
  • Сергієнко Іван Терентійович
  • Смолич Юрій Корнійович
  • Стельмах Михайло Панасович
  • Титаренко Олексій Антонович
  • Тичина Павло Григорович
  • Топчій Дмитро Гаврилович
  • Туманов Олександр Георгійович
  • Турчак Степан Васильович
  • Царик Григорій Якович
  • Цибенко Костянтин Євстахійович
  • Шалімов Олександр Олексійович
  • Шаповалов Йосип Миронович
  • Шелест Петро Юхимович
  • Шліфер Леонід Йосипович
  • Штогаренко Андрій Якович
  • Щербицький Володимир Васильович

України

  • Білаш Олександр Іванович
  • Гетьман Вадим Петрович
  • Гончар Олесь Терентійович
  • Гулий Максим Федотович
  • Загребельний Павло Архипович
  • Кірпа Георгій Миколайович
  • Костюк Платон Григорович
  • Лобановський Валерій Васильович
  • Мірошниченко Євгенія Семенівна
  • Митропольський Юрій Олексійович
  • Оробець Юрій Миколайович
  • Руденко Микола Данилович
  • Силин Олесь Опанасович
  • Скопенко Віктор Васильович
  • Сподаренко Іван Васильович
  • Ступка Богдан Сильвестрович
  • Стус Василь Семенович
  • Чорновіл В'ячеслав Максимович
  • Шалімов Олександр Олексійович
  • Яблонська Тетяна Нилівна

Источник: wikipedia.org, wikimapia.org

Немає подій

    Теги