Конституція 3 травня

Додати зображення!
Осіб:
16список осіб
Події:
36Список
Місця:
1Список
Дата:
03.05.1791
Додаткові поля

Конституція Речі Посполитої 3 травня 1791 (офіційно Урядовий закон...) — перша в Європі конституція в сучасному розумінні, ухвалена на Чотирилітньому сеймі в Польщі, встановлювала устрій Речі Посполитій згідно з ідеями Просвітництва; зберігаючи становий устрій, зміцнила виконавчу владу з принципом спадкового престолу; скасувала liberum veto, розширила права міщан, послабила позиції магнатів; скасувала поділ на Корону і Литву. Головними творцями Конституції були король Станіслав Авґуст Понятовський, І. Потоцький, Г. Коллонтай. Конституція втратила чинність після Торговицької конфедерації та збройної інтервенції Росії.

Формально першою європейською конституцією була конституція Пилипа Орлика, що датується 1710 роком, яка в силу несприятливих історичних обставин не була впроваджена. Конституція 3 травня 1791 року мала стати відповіддю на внутрішню і міжнародну ситуацію Речі Посполитої Обох Народів, яка ще 150 років тому (в середині 17-го ст.) була однією з найпотужніших європейських країн і найбільшою країною в Європі.

Під час панування останнього польського короля Станіслава Авґуста Понятовського (1764–1795) на польських землях починало вкорінюватися Просвітництво. Король почав впроваджувати обережні реформи – створив міністерства скарбу і війська, а також ввів державне мито. Розпочалася також дискусія над потребою ґрунтовних реформ країни. Проте ідея реформування Речі Посполитої не була вигідна державам-сусідам. Слабкість польського королівства була для них кориснішою, ніж постання потужної і демократичнішої держави.

5 липня 1772 року представники трьох сусідів Польщі (Росії, Пруссії і Австрії) зустрілися в Санкт-Петербурзі, де підписали акт про І розподіл Польщі. Три загарбники зменшили територію Речі Посполитої на понад 211 тис. км².

Конституція 3 травня (або Урядовий закон від 3 травня) – була ухвалена 3 травня 1791 року. Цей закон мав врегулювати юридичний устрій Речі Посполитої. Вважається, що Конституція 3 травня була першою в Європі і другою у світі (після американської - 1787 р.) письмовою конституцією.

Конституція ввела політичне зрівнювання прав міщан і шляхти а також поставила селян під захист держави, таким чином пом'якшуючи найгірші зловживання панщини.

Конституція 3 Травня, яка складалася з 11 статей, вводила право загальної незалежності (для шляхти і городян) а також поділ влади на законодавчу (двопалатний парламент), виконавчу (король) і судову.

Конституція передбачала звичайні збори Сейму що два роки а також надзвичайні - в разі національної потреби. Нижча Посольська палата (Посольська ізба) мала складатися з 204 депутатів а також 24 представників королівських міст. Вища Сенатська палата (Сенат Речі Посполитої) мала складатися з 132 членів: сенаторів, воєвод, каштелянів, міністрів а також єпископів.

Конституція скасувало право «liberum veto», (одностайності і блокування ініціативи 1 голосом проти). Цей принцип кидав Сейм на милість кожного окремого депутата, який, за власною ініціативою, або підкуплений зарубіжними силами чи магнатами – міг скасувати будь-які прийняті Сеймом постанови.

Виконавча влада зосереджувалась в руках королівської ради, де головував король. Рада складалася з п'яти призначених монархом міністрів: міністра поліції, печатки (внутрішніх справ), закордонних справ, міністра війни та міністра скарбу. Міністри відповідали перед сеймом.

Аби посилити єдність і безпеку Речі Посполитої, Конституція скасувала Польсько-литовську Унію, і перетворила країну в унітарну. Згідно з конституцією, після смерті Станіслава Понятовського, трон повинен був успадкувати Фредерик Авґуст І з династії Веттинів, з якої походили два попередні польські королі.

20 жовтня 1791 року Чотирирічний сейм прийняв додаткові інструкції до Конституції 3 травня - "Взаємні гарантії", що фіксували єдність і неподільність державного утворення Польського королівства і Великого князівства Литовського в єдину країну та пояснювали не сформульовані в Конституції умови польсько-литовської унії.

Але Конституції 3 травня так і не судилося увійти в дію. Прийняття Конституції спровокувало агресію сусідів Польщі, яка завершилася зникненням Речі Посполитої з мапи світу в 1795 році.

Конституція 3 травня вплинула на дальші демократичні рухи у світі. Після втрати Польщею незалежності, та поневолення, яке тривало 123 роки, саме конституція 3 травня нагадувала про боротьбу за польську свободу. На думку двох співавторів документу, Іґнація Потоцького та Гуґона Коллонтая, ця Конституція була "останньою волею і заповітом згасаючої Вітчизни".

5 травня 1791 року день 3 травня було визнано Святом Конституції. Святкування цього дня були заборонені під час поділів Польщі. У квітні 1919 року, вже в незалежній державі свято було відновлене

День Конституції 3 Травня був оголошений поза законом гітлерівцями та СРСР. До 1989 року, цього дня в Польщі часто відбувалися протести і антикомуністичні демонстрації. Вже в новій Польщі - від квітня 1990 року - День Конституції 3 Травня належить до державних свят.

 

супутні заходи

НазваДатаМови
1Heavy fighting being reported in Svitlodarsk, Ukraine.  5 confirmed killed, 32 wounded in same areaHeavy fighting being reported in Svitlodarsk, Ukraine. 5 confirmed killed, 32 wounded in same area18.12.2016en, lv
2Polijā apmēram 10,000 nacionāli noskaņotu poļu izgājuši ielās, lai atzīmētu Neatkarības dienuPolijā apmēram 10,000 nacionāli noskaņotu poļu izgājuši ielās, lai atzīmētu Neatkarības dienu11.11.2016lv
3Krievijas mediji publicējuši "melno sarakstu" ar personām, kuras atbalsta UkrainuKrievijas mediji publicējuši "melno sarakstu" ar personām, kuras atbalsta Ukrainu19.08.2014lv, ru
4The Budapest Memorandum on Security Assurances The Budapest Memorandum on Security Assurances 05.12.1994en, lv, pl
5Restoration of Independence of the Republic of LatviaRestoration of Independence of the Republic of Latvia04.05.1990en, lv, pl
6Vojcehs Jaruzeļskis Polijā pasludina karastāvokliVojcehs Jaruzeļskis Polijā pasludina karastāvokli13.12.1981lv
7Huta Pieniacka massacreHuta Pieniacka massacre28.02.1944en, pl, ru
8Lithuania. Lithuanian Activist Front declares independence from USSRLithuania. Lithuanian Activist Front declares independence from USSR23.06.1941en, lv, ru
9PSRS Sarkanā Armija okupē LietuvuPSRS Sarkanā Armija okupē Lietuvu15.06.1940lv, pl
10Atriebjoties par Golodomoru Ukrainas nacionālists Mikola Lemiks nogalina padomju konsulāta Ļvovā darbinieku Alekseju MajlovuAtriebjoties par Golodomoru Ukrainas nacionālists Mikola Lemiks nogalina padomju konsulāta Ļvovā darbinieku Alekseju Majlovu21.10.1933lv, pl
11Vincas Mickevičius-Kapsukas declares the formation of the Lithuanian Soviet Socialist RepublicVincas Mickevičius-Kapsukas declares the formation of the Lithuanian Soviet Socialist Republic16.12.1918en, lv
12Józef Piłsudski assumed supreme military power in Poland. This is regarded as symbolic first day of Polish independenceJózef Piłsudski assumed supreme military power in Poland. This is regarded as symbolic first day of Polish independence11.11.1918en, lv, pl
13Central Rada’s Fourth Universal, of full independence of the Ukrainian National RepublicCentral Rada’s Fourth Universal, of full independence of the Ukrainian National Republic22.01.1918en, lv
14Krievijas dekrēts "Par kārtu un civilpakāpju likvidāciju"Krievijas dekrēts "Par kārtu un civilpakāpju likvidāciju"10.11.1917lv
15Latgales kongress nolemj apvienot Krievijas nosķirto Latgali ar pārējām latviešu teritorijāmLatgales kongress nolemj apvienot Krievijas nosķirto Latgali ar pārējām latviešu teritorijām27.04.1917lv
16Federal Reserve SystemFederal Reserve System23.12.1913en, lv, pl, ru
1740 years of prohibition of use of Latin Alphabet cancelled40 years of prohibition of use of Latin Alphabet cancelled07.05.1904en, lv
1838 Native Americans were killed in the largest mass-hanging in US history, in Mankato, Minnesota38 Native Americans were killed in the largest mass-hanging in US history, in Mankato, Minnesota26.12.1862en, lv
19Dekabristu dumpisDekabristu dumpis14.12.1825lv, ru
20Napoleon I of France begins his exile on Saint Helena in the Atlantic OceanNapoleon I of France begins his exile on Saint Helena in the Atlantic Ocean15.10.1815en, lv

Карта

Джерела: wikipedia.org, news.lv

Місця

Назва Народився / С / В Помер Мови
1Warschau, Warschauer KönigsschlossWarschau, Warschauer Königsschloss00.00.1619de, en, lv, pl, ru

    Осіб

    Назва Народився / С / В Помер Мови
    1Walerian StroynowskiWalerian Stroynowski14.04.175912.11.1834pl
    2Kazimierz Nestor SapiehaKazimierz Nestor Sapieha14.02.175725.05.1798en, pl, ru
    3Станіслав Костка ПотоцькийСтаніслав Костка Потоцький00.11.175514.09.1821de, en, fr, lt, pl, ru, ua
    4Юзеф ЗабеллоЮзеф Забелло00.00.175009.05.1794en, lt, pl, ru, ua
    5Kazimieras Konstantinas PliaterisKazimieras Konstantinas Pliateris00.00.174904.08.1807lt, pl, ru
    6
    Jacek Antoni Puttkamer00.00.174000.00.1802pl
    7Tomasz NowowiejskiTomasz Nowowiejski00.00.1740pl
    8Ludwik Szymon GutakowskiLudwik Szymon Gutakowski28.10.173801.12.1811en, pl, ru
    9Joseph Kasimir Korwin KossakowskiJoseph Kasimir Korwin Kossakowski16.03.173809.05.1794de, en, lt, pl, ru
    10Stanisław MałachowskiStanisław Małachowski24.08.173629.12.1809de, en, fr, lt, pl, ru
    11Антоній Барнаба ЯблоновськийАнтоній Барнаба Яблоновський27.01.173204.04.1799en, pl, ru, ua
    12Franciszek Antoni KwileckiFranciszek Antoni Kwilecki15.10.172503.02.1794en, pl
    13Szymon Kazimierz SzydłowskiSzymon Kazimierz Szydłowski00.00.172500.00.1809pl
    14Pēteris fon BīronsPēteris fon Bīrons15.02.172413.01.1800lv, pl
    15Jan Nepomucen ZboińskiJan Nepomucen Zboińskipl
    16Józef RadzickiJózef Radzickipl
    ключові слова