Іпа́тій По́тій (12 серпня 1541 — 18 липня 1613) — державний діяч Речі Посполитої, клірик Православної (до 1596) і Унійної церков (з 1596). Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси (26 вересня 1599 — 18 липня 1613), предстоятель Унійної церкви. Представник шляхетського роду Потіїв гербу Вага з Берестейщини. Випускник Краківської академії. Берестейський земський суддя (з 1580), берестейський каштелян і сенатор Речі Посполитої (1588 — 1593). 1593 року прийняв чернечий постриг. Єпископ володимирський і берестейський (1593 — 1613). Один із організаторів Берестейської унії (1596). Богослов, письменник-полеміст, прихильник обєднання православної і католицької церков, захисник унії. Автор «Антиризиса».

Шлях до чернецтва

Народився в Рожанці на Холмщині, отримав ім'я Адам (пол. Adam Pociej). Батько Лев — шляхетського роду, підскарбій литовський, придворний і писар короля Сиґізмунда І Старого в Кракові, куди переїхав з Рожанки у 1546 р. Юнацькі роки І.(П.) провів при королівському дворі. Мати — Ганна — з роду Лощан (або Лозчан чи Лущан (Вущан)). Мав молодших братів Федора (латинізоване: Теодора) та Лева (лат. Леона).

Початкову освіту здобув у кальвінській школі віленського воєводи й великого литовського канцлера, князя Миколи Христофора Радзивілла «Чорного». Коли Адаму було 9 років, помер батько; мати вийшла заміж вдруге за смоленського каштеляна Домініка Паца (помер 1579 року). З того часу Адамом заопікувався король Сиґізмунд II Авґуст, який послав його на навчання до Краківської академії.

Після закінчення академії повернувся на двір князя Миколи Христофора Радзивілла «Чорного», де зазнав впливу кальвінізму. Служить секретарем (до 1572 року) польського короля Сиґізмунда II Авуста. 1574 повертається до Православної Церкви (один з небагатьох представників руської верхівки). До 1588 — земський суддя у Бересті, згодом берестейський каштелян, сенатор Речі Посполитої. Овдовів; перед тим, як стати єпископом, згідно з східною традицією, прийняв постриг (чернець-василіянин). 1588 під час перебування патріарха Єремії на Руських землях намагався організувати організувати богословські дискусії за участю представників східного та західного напрямів християнства.

Церковне служіння

З 1593 — володимиро-берестейський єпископ. Один з організаторів Берестейської унії 1596 року. У 1596 році собор єпископів у Бересті вислав його та луцького єпископа Кирила Терлецького як своїх уповноважних до Риму, де Папа Климент VIII проголосив об'єднання (унію) католицької і православної церков, одночасно підтвердивши збереження традиційної православної літургії, обрядів і звичаїв української церкви. Після повернення з Риму — учасник церковного собору у Бересті, який підтвердив унію.

У Вільнюсі, в день свята Божого Тіла, в присутності короля Сиґізмунда III Вази, один з православних хотів зарубати шаблею; життя врятували військові навички та золотий ланцюг на шиї (щоправда, 3 пальці лівої руки були відрубані).

По смерті митрополита Михайла Рогози — київський митрополит (1599—1613).

Громадська й літературна діяльність

Близько 1589 (будучи каштеляном), організував в Бересті братство, схоже до львівського, з руською школою при ньому. Будучи Володимирським та Берестейським єпископом, а потім митрополитом, опікувався розвитком руських шкіл. Був близьким приятелем князя Василя-Костянтина Острозького, належав до прихильників створеного за його ініціативою гуртка літераторів і публіцистів.

Активно намагався утверджувати правове становище уніатської церкви в Речі Посполитій, працював над залученням до греко-католицької церкви духовенства і шляхти, приєднав до унії Перемиську єпархію (1611).

Потій — визначний письменник-полеміст. Автор публіцистичних творів, спрямованих на захист унії, зокрема «Унія, або виклад… артикулів до об'єднання» (1596), «Антиризис» (1599, польською мовою, 1600), «Оборона собору Флорентійського» (1603), листів до князя Костянтина Острозького та канцлера Великого князівства Литовського Л. Сапеги та інших.

Король Сиґізмунд III Ваза, на його прохання, видав привілей, за яким прихильники унії не підлягали світському суду в Речі Посполитій.

Сім'я

Шляхетський рід Потіїв гербу Вага ІІ.

• Батько — Лев Потій
• Матір — Ганна Лозчанка
• Дружина - Анна Острожецька

• сини

Іван Потій

Христофор Потій

+ Галшка Гулевичівна - фундаторка Київської братської школи.

Петро Потій

• доньки

Анна Потій

Олександра Потій

Катерина Потій

Праці

• Твори Потія на Ізборнику (сучасною українською мовою) // Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти т. — К., 2001. — Т. 2, Т.3.
• Богословські твори Потія (старопольською оригінальною мовою)