Райніс

Добавить новую картинку!
Дата народження:
11.09.1865
Дата смерті:
12.09.1929
Дівоче прізвище персони:
Яніс Пліекшанс
Додаткові імена:
Rainis, Райнис, Ivans Hristoforovičs Pliekšāns, Jānis Pliekšāns, Ра́йнис, Я́н(ис) Пли́екшанс, Jānis Pliekšāns
Категорії:
Віршописець, Депутат Сейму Латвійської Республіки, Драматург, Міністр, Перекладач, Письменник, Політик, Чиновник
Громадянство:
 латиш
Гробниця місце:
Raiņa kapa vieta
Кладовище:
Rīgas Raiņa kapi

Райніс, справжнє ім'я — Яніс Пліекшанс (латис. Rainis, Jānis Pliekšāns; 11 вересня 1865 — 12 вересня 1929) — латиський поет і драматург.

Біографія

Народився в родині орендаря маєтків неподалік міста Даугавпілс. В 1884—1888 студент юридичного факультету Петербурзького університету. Друкувався з 1887. В 1891—1895 редактор газети «Dienas Lapa». Перші вірші опубліковані в 1895. У червні 1897 був арештований, у в'язниці закінчив переклад на латиську мову «Фауста» Ґете. У грудні 1897 Райниса заслали в Псков, а в 1899 — у м. Слобідський Вятской губернії. Тут був створений збірник віршів «Далекі відзвуки синім вечором» (1903), насичений революційними настроями.

В 1903 Райніс повернувся із заслання та зв'язав свою діяльність із боротьбою латиської соціал-демократії. Він створив символічну драму «Вогонь і ніч» (1905) — гімн боротьбі, життю, її вічному розвитку. В 1905 вийшов збірник «Посів бури». Наприкінці 1905 нелегально емігрував в Швейцарію. Тут написані збірники віршів «Тиха книга» (1909), «Ті, які не забувають» (1911), п'єси «Золотий кінь» (опублікована в 1910), «Індуліс і Арія» (1911), «Грав я, танцював» (опублікована в 1919). Коли в Латвії запанувала реакція, Райніс залишався провісником боротьби, нагадуючи, що поразка тимчасова. У поемі «Ave, sol!» (1910) Райніс співає славу сонцю як символу волі. Пролетаріату присвячений філософський збірник «Кінець і початок» (1912). Важливе місце в драматургії Латвії зайняла п'єса «Вий, вітерець!» (1913). У трагедії «Йосип і його брати» (1919) Райніс, що створив цей жанр у латиській літературі, на широкому історичному тлі вирішував проблеми любові й ненависті, прощення й помсти.

В 1920 Райніс повернувся на батьківщину. За мотивами російських билин він створив трагедію «Ілля Муромець» (1922), опублікував книги віршів «П'ять ескізних зошитів Дагди» (1920—1925).У 1921-25 рр.- директор Національного театру. У 1926-28рр. — міністр освіти.28 лютого 1925 року першим із діячів культури нагороджений вищою нагородою країни — орденом Трьох Зірок I ступеню.

Твори письменника перекладено багатьма мовами світу. У місті Юрмала є дім-музей Яна Райніса.

Твори

  • Dzīve un darbi, sej. 1-11, Riga, 1925-31;
  • Kopoti raksti, sej. 1-14, Riga, 1947-51;
  • Далекі відгуки у синій вечір
  • Посіви бурі
  • Вогонь і ніч

Джерело: wikipedia.org, news.lv

Місця

Зображень Назва Тип відносин З До Опис Мови
1Raiņa vasarnīca PumpurosRaiņa vasarnīca Pumpuroslv
2Koka ēka Rīgā, Brīvības ielā 41Koka ēka Rīgā, Brīvības ielā 41lv
3
Rīgas Valsts 1. ģimnāzijalv, ru

    loading...

        Відносини

        Iм'я зв'язокТип відносинДата народженняДата смертіОпис
        1Krišjānis PliekšānsKrišjānis PliekšānsБатько00.00.182504.02.1891
        2
        Dārta PliekšāneМама00.00.182800.00.1899
        3Miervaldis OzoliņšMiervaldis OzoliņšСин17.03.192208.05.1999
        4
        Fricis PliekšānsБрат00.00.185700.00.1860
        5
        Kārlis PliekšānsБрат00.00.186200.00.1862
        6Līze PliekšāneLīze PliekšāneСестра00.00.185400.00.1897
        7Dora StučkaDora StučkaСестра27.08.187009.05.1950
        8AspazijaAspazijaДружина16.03.186505.11.1943
        9
        Jēkabs PliekšānsДядя00.00.182700.00.1829
        10
        Lība PliekšāneТітка00.00.1833
        11
        Dāvis RozenbergsСвикровь/тесть00.00.183220.03.1901
        12Margrieta RozenbergaMargrieta RozenbergaСвекор/теща00.00.184029.04.1912
        13Maija SilmaleMaija SilmaleНевестка20.05.192422.12.1973
        14
        Nellija OzoliņaНевестка00.00.192500.00.2000
        15Doroteja Albertīne RozenbergaDoroteja Albertīne RozenbergaСвояченица12.04.187707.07.1925
        16Zāmuels Jūlijs RozenbergsZāmuels Jūlijs RozenbergsШурин12.04.187729.06.1909
        17Pēteris StučkaPēteris StučkaШурин, Коллега, Одноккурсник, Члены одной партии26.07.186525.01.1932


        18Kristaps Roberts RozenbergsKristaps Roberts RozenbergsШурин26.04.187422.06.1911
        19
        Jēkabs GrikovskisДед
        20
        Andrejs PliekšānsДед00.00.1788
        21
        Trīne GrikovskaБабушка
        22
        Lība PliekšānsБабушка00.00.1796
        23
        Eduards OzoliņšВнук
        24Olga KliģereOlga KliģereПартнер26.06.189621.09.1990
        25
        Krists ĶēkutuДедушка
        26
        Miķelis LangeДедушка00.00.175100.00.1811
        27
        Jēkabs PliekšānsДедушка00.00.175100.00.1814
        28
        Juris GrašosДедушка00.00.1800
        29
        Ilze PliekšānsБабушка00.00.1767
        30
        Alma Birģele PaegleДвоюродный брат/сестра21.08.187707.08.1949
        31Konrad   PetersonKonrad PetersonДруг15.10.188816.01.1981
        32
        Marija RīdzenieceДруг28.05.188227.07.1935
        33Eduards SmilgisEduards SmilgisДруг23.11.188619.04.1966
        34Olga EzerlaukaOlga EzerlaukaДруг11.03.1858
        35Biruta SkujenieceBiruta SkujenieceДруг21.09.188808.08.1931
        36Antonija LūkinaAntonija LūkinaДруг13.10.187602.01.1942
        37Jēkabs DravnieksJēkabs DravnieksКоллега23.09.185821.12.1927
        38
        Kārlis BūmeistersКоллега, Единомышленник13.11.188803.04.1967
        39Anna Rūmane ĶēniņaAnna Rūmane ĶēniņaЗнакомый13.11.187709.11.1950
        40August BebelAugust BebelЗнакомый22.02.184013.08.1913
        41Laura NeibergaLaura NeibergaЗнакомый27.03.188627.03.1949
        42Aleksandrs NeibergsAleksandrs NeibergsЗнакомый22.09.188312.06.1962
        43Vilis RīdzenieksVilis RīdzenieksЗнакомый15.12.188518.11.1962
        44Kalistrats ŽakovsKalistrats ŽakovsЗнакомый30.09.186620.01.1926
        45Malvīne Olga Resnevica-SinjorelliMalvīne Olga Resnevica-SinjorelliЗнакомый27.07.188317.12.1973
        46Jānis ReekstsJānis ReekstsЗнакомый21.05.188121.11.1970
        47Voldemārs OzoliņšVoldemārs OzoliņšЗнакомый05.11.189615.02.1973
        48Boriss LivšicsBoriss LivšicsЗнакомый00.00.187218.11.1933
        49Andrejs StērsteAndrejs StērsteНачальник04.10.185321.02.1921
        50
        Gustavs Ādolfs Oskars SvensonsУчитель00.00.182200.00.1884
        51Fric MendersFric MendersЧлены одной партии20.08.188501.04.1971
        52Fēlikss CielēnsFēlikss CielēnsЧлены одной партии07.02.188810.07.1964
        53Voldemars OzolsVoldemars OzolsЧлены одной партии17.10.188412.07.1949
        54Jānis Jansons  BraunsJānis Jansons BraunsЧлены одной партии18.03.187213.04.1917
        55Andrejs KurcijsAndrejs KurcijsЕдиномышленник01.10.188423.02.1959
        56Kristaps ŠulcsKristaps ŠulcsЕдиномышленник28.01.187716.12.1927
        57Frīdrihs Arnolds GrosvaldsFrīdrihs Arnolds GrosvaldsЕдиномышленник13.12.185008.04.1924

        05.01.1822 | Iznāk latviešu laikraksta "Latviešu Avīzes" pirmais numurs

        Laikraksts pastāv līdz 1915. gadam, kad Kurzemē Krievijas okupāciju nomaina iebrukusī Vācijas armija

        Розмістити спогади

        13.01.1905 | 1905. gads "Asiņainā svētdiena"

        Nemieri jeb 1905. gada revolūcija Latvijā 1905. gadā sākās ar 13. janvāra manifestāciju Rīgā, kuru, kā reakciju uz demonstrantu apšaušanu Sanktpēterburgā 9. janvārī, organizēja LSDP.

        Розмістити спогади

        03.12.1905 | Latvia was among first countries, where voting rights for women were introduced

        Розмістити спогади

        17.04.1920 | Satversmes sapulces vēlēšanas

        Розмістити спогади

        01.05.1920 | Satversmes sapulces 1. sēde. Latvijas Parlamenta "dzimšanas diena"

        Розмістити спогади

        06.05.1920 | Latvijā atgriežas dzejnieki Aspazija un Rainis

        Розмістити спогади

        19.11.1920 | Nodibināts Dailes Teātris

        Розмістити спогади

        15.02.1922 | Pieņemta Latvijas Republikas Satversme

        Розмістити спогади

        07.10.1922 | Latvijas Republikas 1. Saeimas vēlēšanas

        Розмістити спогади

        14.11.1922 | Latvijas Republikas 1. Prezidents. Jānis Čakste tiek ievēlēts par pirmo LR Prezidentu

        Jau 1920. gada 1. maijā Čakste atklāja Satversmes sapulces pirmo sēdi. Tika izvirzīti divi Satversmes sapulces priekšsēdētāja amata kandidāti - Jānis Čakste no pilsoniskajām partijām un Jānis Rainis kā sociāldemokrātu pārstāvis. Satversmes sapulce ar 83 balsīm par savu priekšsēdētāju ievēlēja Čaksti, Rainim iegūstot tikai 48 balsis. Šajā amatā viņš atradās visu Satversmes sapulces darbības laiku.

        Розмістити спогади

        14.03.1923 | Krišjāņa Barona bēres

        Розмістити спогади

        06.11.1925 | Latvijas Republikas Valsts Prezidents. Jānis Čakste tiek atkārtoti ievēlēts par LR Prezidentu

        Розмістити спогади

        25.11.1925 | Latvijas Republikas 2. Saeimas vēlēšanas

        Розмістити спогади

        19.12.1926 | Latvijas 10. Ministru kabinets. M. Skujenieka 1. valdība

        Marģera Skujenieka vadībā Latvijas Republikas Ministru kabinets darbojās laika posmā no 1926. gada 19. decembra līdz 1928. gada 23. janvārim. To galvenokārt veidoja sociāldemokrātu partijas. Tā kā valdības veidošanā un atbalsta sarunāšanā aktīvi piedalījās Mordehajs Nuroks, to mēdz saukt arī par Nuroka valdību.

        Розмістити спогади

        25.11.1928 | Latvijas Republikas 3. Saeimas vēlēšanas

        Розмістити спогади

        13.09.2018 | Raiņa "Pūt, Vējiņi" pirmizrāde Nacionālajā teātrī

        Розмістити спогади

        Ключові слова